Рада схвалила скандальний «антиолігархічний» закон

Рада схвалила скандальний «антиолігархічний» закон

Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт, який збільшує податкове навантаження з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

За відповідний законопроєкт №5600 у другому читанні та в цілому проголосували 255 депутатів.

Документ вносить зміни до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо підвищення ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати.

Законопроєктом зокрема пропонується:

• ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшити на 5%;

• ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшити на 14,5%;

• діючу ставку акцизу за 1 л пива, замінити на ставку за 1 л 100-відсоткового спирту.

У частині податку на доходи фізосіб запровадити оподаткування за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості.

Закон звільняє від оподаткування ПДФО доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується у рамках:

• бюджетної програми з забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва,
• держпрограми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених урядом.
• кошти, отримані платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

У частині податку на прибуток підприємств:

• встановити обмеження для великих платників податків на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років у сумі п’ятдесяти відсотків такого непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування.

У частині податку на додану вартість (ПДВ):

• встановити обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що у подальшому постачаються на митній території України;
• розширити базу оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (об’єктів житлового фонду), крім житла, що будується за бюджетні кошти;
• запровадити оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;
• обмежити можливості включення платниками податку до складу податкового кредиту податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції.

У частині акцизного податку: скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел).

У частині єдиного податку: виключити з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів.

У частині екологічного податку:

• ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 рази та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово);
• підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну;
• підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

У частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

• розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;
• запровадити диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts, та опублікованої на офіційному вебсайті Мінекономіки;
• встановити коригування бази оподаткування руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9).

У частині рентної плати за спеціальне використання води: встановити диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від 9 районів річкових басейнів замість 14 басейнів річок.

У частині плати за землю:

• розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;
• скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);
• скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

Також пропонується запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення мінімального податкового сбору за спрощеною системою з 0,5 гектара такої землі.

Закон також передбачає до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.

У частині адміністрування податків і зборів:

• надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;
• встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, на час адміністративного або судового оскарження;
• встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу;
• надати право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливих порушеннях у господарській діяльності платника, здійснених операціях.

Парламент ухвалив цей законопроєкт у першому читанні ще 1 липня. До другого читання депутати подали майже 11,5 тисяч правок.

Закон стосується як підприємств, так і українців та набирає чинності з 1 січня 2022 року в разі підписання президентом.

Меморандум з МВФ також передбачає ухвалення цього закону, який створить додатковий ресурс у 30 млрд грн для бюджету-2022.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь