Регулятор фінансового ринку пропонує дозволити Ядерному страховому пулу не платити податок під час перестрахування ризиків компанії «Енергоатом». Ця ініціатива може знизити якість перестрахування: у гонитві за дешевшими тарифами пул може віддати ризики компаніям з низьким рейтингом або взагалі без нього.
Страхове послаблення
Нацбанк, як і обіцяв, почав послаблювати адміністративні обмеження на валютні операції. Учора набула чинності постанова № 248, якою НБУ скасував деякі обмеження, що діяли на міжбанку з вересня минулого року. У березні вони були навіть посилені.
Послаблення торкнулися й страхових компаній. Як і інші юрособи, вони не могли купувати валюту, якщо у них вже було більше $10 тис. З 15 квітня Нацбанк дозволив не враховувати в цій сумі кошти «на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви (для операцій з купівлі іноземної валюти страховиками або Моторним (транспортним) страховим бюро)». За даними члена Нацкомфінпослуг Олександра Зальотова, в резервах страховиків валюта складає 8,8%: на поточних рахунках – 279,3 млн грн (в еквіваленті), на депозитах – 670,1 млн грн.
Усі обмеження Нацбанк скасував для членів Ядерного страхового пулу, до якого входять трохи більше 30 СК. Навіть за наявності валюти на рахунках вони зможуть купувати валюту для нерезидентів за договорами страхування і перестрахування відповідальності за ядерними ризиками.
Крапля на міжбанку
Валюти страховикам потрібно набагато менше, ніж представникам інших галузей. Восени страховики оцінили свою потребу в ній у $30 млн за квартал, що в рази менше щоденного обсягу торгів валютою на міжбанку. «Зараз ця сума ще менше – близько $20 млн», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Компанії зі страхування життя купують валюту для поповнення резервів, виплат нерезидентам, які вносили платежі у валюті, для оплати послуг перестраховиків. «Ризиковим страховим компаніям валюта потрібна для таких же цілей, а також для оплати відшкодувань за кордон, наприклад, при страхуванні вантажів, по «Зеленій карті», страхуванні відповідальності й тих, хто виїжджає за кордон», – перераховує В'ячеслав Черняховський. «Нам зараз необхідно придбати валюту для оплати щорічного перестрахувального платежу перестрахувальнику Gen Re», – говорить голова наглядової ради СК «ВУСО» Олександр Шойхеденко.
Як розповіли FinMaidan учасники ринку, великих збитків і санкцій з боку контрагентів їм вдалося уникнути. «Нам валюта в першу чергу потрібна для оплати послуг перестраховикам. При цьому нашим ключовим партнером з перестрахування є наша материнська структура, яка розуміє глибину проблем в Україні, тому згодна почекати», – розповів голова правління СК «Княжа» (входить до австрійської Vienna Insurance Group) Дмитро Грицута. «Нам вдалося домовитися з іноземними партнерами про перенесення терміну платежів до зміни ситуації в Україні», – говорить Олександр Шойхеденко.
Однак домовитися змогли не всі. «Наскільки я знаю, штрафних санкцій ніхто не застосовував, але деякі перестрахувальники відмовлялися від роботи з українськими компаніями, а деякі підвищили вартість послуг», – сказав Дмитро Грицута. «Ми зазнали скоріше моральних збитків. Хоча неодноразово зверталися і до Нацбанку, і до Нацкомфінпослуг з проханням посприяти у вирішенні проблеми», – говорить перший віце-президент компанії «АХА Страхування» (належить французькій AXA Group) Андрій Перетяжко.
Валютні послаблення Нацбанку не гарантують, що вже зараз страховики зможуть без проблем купити валюту в потрібних обсягах. «Компаніям необхідно буде довести реальну потребу у валюті. Таким доказом може стати договір перестрахування або договір на перерахування коштів страхувальникам-нерезидентам», – пояснює генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. При цьому Нацбанк, як і раніше, залишає за собою право перевірки заявок на суму більше $50 тис. Більш того, докупити валюту в резерви для хеджування ризиків і просто покласти її на свій депозит страховики не зможуть.
Релізи
ТОП-новини
