Відповідальність прийшла
У п'ятницю президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб». Йдеться про посилення санкцій за дії банкірів, які ставлять під удар їх кредитну установу. Розгляд цього закону був максимально швидким: документ, розроблений НБУ, був направлений президентом до парламенту 10 лютого, 28 лютого його текст було замінено, а 2 березня – прийнято в цілому.
Кримінальна відповідальність вводиться за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. При цьому покаранням може бути позбавлення волі на термін до п'яти років з одночасним штрафом в сумі 85-170 тис. грн і позбавленням права займати відповідні посади на термін до трьох років.
Перелік пов'язаних з банком осіб розширено – до нього увійдуть не тільки керівники, власники і контролери банку, а й опосередковано пов'язані особи. До них відносяться проміжні підприємства, через які здійснюється контроль над банком, а також громадяни, які ними керують. При цьому Нацбанк отримав можливість визначати, чи є особа пов'язаною з банком, чи ні. Банк зможе оскаржити рішення НБУ, але йому доведеться доводити відсутність зв'язків.
За подання регулятору звіту з фіктивними цифрами топ-менеджеру доведеться платити зі своєї кишені – штрафом карається подача недостовірної або неповної звітності про якість активів, проведені операції з пов'язаними особами, суть цих операцій. Якщо раніше розмір штрафу за подібні порушення банкірів становив 100-1000 неоподатковуваних мінімумів (1,7-17 тис. грн), то тепер – 2000-5000 мінімумів (34-85 тис. грн). За ці ж дії, але з наслідками – віднесення банку до категорії проблемних – штраф складе 85-170 тис. грн. Також збільшена санкція за порушення законодавства про переведення грошей в Україні – з 1,7-8,5 тис. грн до 51-68 тис. грн.
Нові норми застосовуватимуться до власників 44 банків-банкрутів. «Завжди вважається, що закон не має зворотної сили. Але не можна сказати, що у нас не було законодавства на цю тему. Норми, які парламент прийняв, вносять зміни в існуюче законодавство і посилюють позиції Нацбанку. Фірташ і Лагун (власники банків «Надра» та Дельта Банку відповідно. – FinMaidan) також підпадають під ці норми», – пояснювала глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Великі очікування
У Фонді гарантування вкладів фізосіб чекали прийняття цього закону, оскільки його відсутність не дозволяла знаходити відповідальних за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд висунув претензії до власників і керівництва неплатоспроможних банків на 58,43 млрд грн. Правоохоронці почали 73 кримінальних виробництва проти власників і менеджменту, висунули 30 претензій до контрагентів, 12 – до службових осіб. Багато порушень проводились буквально «на очах» регуляторів і не завжди їх припиняли. «Як тільки Імексбанк зробив неправильні кроки і вивів частину активів, куратор повідомив про це в Нацбанк. Тому якісь активи там залишилися, – наводив приклад директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. – Що стосується Єврогазбанку, то Олексій Івченко поклав його планово. Він почав дробити депозити з лютого 2014-го. Але при цьому все виглядало законно, і багато активів було виведено».
Багато власників і керівників банків будуть незадоволені прийнятим законом. «Деякі депутати і власники банків приходили до нас в НБУ і цікавилися, наскільки серйозні наші наміри. Висували припущення, що закон у такому вигляді не пройде. Пройшов», – написав у блозі директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.
Змін недостатньо
Юристи відзначають, що хоча закон має інноваційний характер, деякі норми прописані недостатньо точно. «Будь-яка особа, яка фактично контролює банк, тепер є пов'язаною з банком особою з усіма витікаючими звідси наслідками: перерахування їх у звітності банку, відповідальність за результати роботи банку, за доведення його до неплатоспроможності, – говорить партнер юрфірми «КПД Консалтинг» Кирило Казак. – Разом з тим критерії оцінки факту доведеності в законі не прописані, зроблено відсилання на нормативно-правові акти НБУ. Тому найближчим часом варто очікувати змін у його нормативні акти. І поки ці зміни не будуть внесені, говорити про застосування цієї норми передчасно. Також в законі не прописана процедура оскарження, зазначений тільки термін – 15 днів. У частині процесу оскарження зроблено посилання на порядок, встановлений законодавством України, що потребуватиме подальших роз'яснень».
Реальним власникам банків буде складніше приховати свою участь. «Сьогодні відповідальність банку перед вкладниками та іншими кредиторами поділяють менеджмент і номінальні власники істотної участі (від 10% статутного капіталу). На практиці реальні власники банку використовують різні механізми розпорошування акцій між 11 і більше акціонерами, щоб уникнути відповідальності за збитки, завдані банку і його вкладникам, фіктивне банкрутство або доведення його до стійкої фінансової неплатоспроможності. Закон розширює коло відповідальних осіб до кінцевих бенефіціарів – незалежно від їх номінальної участі в банку і встановлює для таких осіб та менеджменту спеціальну кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність», – говорить радник юрфірми ILF Олена Пелипенко.
Але загроза штрафу може бути недостатньою, щоб змусити власників банків вести правомірну діяльність. «В умовах нестабільності економіки країни та банківської системи законодавець пішов шляхом посилення покарання та розширення суб'єктів відповідальності, тим самим намагаючись загрозою відповідальності стримати банки – їх власників і керівників – від сумнівних операцій, зокрема, від виведення капіталу. Будемо сподіватися, що штрафи у сотні тисяч гривень попередять виведення капіталу на десятки мільйонів», – говорить Кирило Казак.
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається протягом 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається протягом 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплено РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижча: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за усіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови запропонують інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма поширюватиметься і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ», – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 року вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – зазначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останнього разу Україна списувала частину зовнішнього боргу в 2000 році: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007-го.
На думку Олени Бєлан, ймовірний перший варіант реструктуризації. «Через невелику частку єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяганин», – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Місія МВФ, яка розпочала свою роботу в Україні на початку тижня, очікує від влади проведення конкретних реформ, перш ніж знову дати кредит. Без цих грошей буде складно уникнути дефолту, але кредитори не поспішають надавати фінансування. Це змушує нерезидентів відносити вкладення в Україну до категорії усе більш високого ризику.
Ризик – справа дорога
Головне питання, яке цікавить інвесторів вже кілька тижнів, – можлива сума і термін надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду та можливість збільшення загального обсягу програми, – поки не піднято в ході зустрічей з МВФ. Про це вчора повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. «З МВФ триває процес переговорів, розмови про конкретний транш поки не ведуться. Ми пояснюємо їм бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни і всі закони, які ми прийняли в 2014 році», – сказала вона журналістам. Ще місяць тому Наталія Яресько сподівалася, що гроші МВФ будуть отримані на початку січня.
Нинішня місія МВФ почала працювати в Києві 12 січня і, як очікується, пробуде в Україні до 29-го. Це вже п'ята місія Фонду за рік і третя – за останні три місяці: у листопаді-грудні 2014 року її експерти інспектували роботу української влади 25 днів. Черговий візит МВФ дуже важливий для України – на кону питання збільшення розміру програми на суму до $15 млрд.
Інвестори нервують. За підсумками дня котирування єврооблігацій України знизилися ще на 1-1,5 базисних пункти: прибутковість держпаперів з погашенням у 2022-2023 роках досягла 17-18%, до 34-43% – з погашенням в 2016 році. Максимальна прибутковість була у євробондів з погашенням у цьому році – 58%. Втім, пік їхньої прибутковості – 63% на 6 січня – поки не був досягнутий.
Котирування кредитних дефолтних свопів (credit default swap; CDS) – страховка від дефолту України – зросли. У вівторок вранці їх значення склало 2332 пункти, що на 148 пунктів вище, ніж під час закриття ринку напередодні. Максимальне значення цього року також було досягнуто 6 січня – 2375 п. Серед усіх країн, які випускали зовнішні цінні папери, вище ризики дефолту тільки у Венесуели (4249 п.; 9 січня) та Аргентини (2987 п.; 31 грудня).
Вкладення з такими ризиками зазвичай вже називають навіть не «спекулятивними», а «токсичними». В останній заяві рейтингового агентства Moody's щодо України йдеться, що «посилення внутрішньої та зовнішньої геополітичної кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями».
Ключові ризики: невизначеність зовнішнього фінансування на тлі дуже низького рівня валютних резервів (усього $7,5 млрд) і низький рівень розвитку державних інститутів. «Імплементація обіцяних реформ відсутня, програма співпраці з МВФ проходить з порушенням умов і вимог. Як наслідок, відсутність структурних реформ перешкоджає реалізації економічного потенціалу України, незважаючи на вигідне географічне положення, високий рівень освіти населення, низький рівень зарплати, а також наявність значних природних ресурсів», – зазначають аналітики агентства.
Боргова петля
Збільшення залежності від МВФ викликано значною часткою запозичень у валюті в структурі держборгу – 63,8% на кінець листопада. Альтернативні в минулі роки джерела рефінансування боргу – позики РФ і випуски єврооблігацій – зараз відсутні. Залишається тільки підтримка міжнародних фінансових організацій і низки країн G7. «Резерви НБУ на кінець року скоротилися до критичного рівня, відображаючи зовнішню позицію України, яка погіршується. Заяви лідерів ЄС минулого тижня про готовність надати додаткову допомогу свідчать про те, що Захід на даному етапі не збирається відмовлятися від підтримки України. Це дає нам можливість прогнозувати відновлення фінансування від західних донорів до кінця лютого», – говорить головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Однак до того часу резерви НБУ продовжать скорочуватися: Україна має погасити близько $500 млн валютного боргу в січні й ще стільки ж в лютому. «Крім цього, для оплати імпортного газу додатково буде потрібно $600-700 млн на місяць», – уточнює Олена Бєлан. До того ж РФ може натиснути на Україну вимогою дострокового погашення бондів на $3 млрд.
Кредитори України не поспішають надавати їй фінансування, хоча суми обіцянок ростуть. Сполучені Штати готові збільшити розмір кредитних гарантій для України до $2 млрд. «США мають намір надати $1 млрд кредитних гарантій уряду України в першій половині 2015 року за умови, що вона буде дотримуватися програми реформ, яку погодила з МВФ. Якщо Україна досягне прогресу в реформах і якщо цього вимагатимуть обставини, адміністрація США буде готова, спільно з конгресом, забезпечити додатковий $1 млрд кредитних гарантій наприкінці 2015 року», – повідомили вчора в прес-службі Мінфіну США.
І хоча влада весь час декларує неможливість дефолту, експерти оцінюють ситуацію як критичну. «Резерви падають, а кредитори не поспішають давати нам гроші. Очевидно, що сторонам необхідно домовлятися, але є певний бар'єр, який влада не може подолати. Ми погоджуємося, що потрібні реформи, але робити щось не поспішаємо. І якщо раніше кредиторам і цього було достатньо, то тепер вони не вірять словам, а хочуть конкретних дій», – резюмує керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Вікторія Руденко
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
