FINCLUB Фiнансовий клуб

Фото FinMaidan

Національний банк знову встановив «наглядові канікули» для підшефних установ. Постановою № 313 він вирішив не вживати заходів впливу до банків, які отримали збитки або у яких частка негативних активів перевищила 10%, якщо погіршення ситуації було викликане девальвацією гривні після 6 лютого 2014 року. Відтоді долар подорожчав у 2,5 раза – з 7,99 грн до 20,7 грн. Досі НБУ постановою № 129 обіцяв не вживати заходів впливу тільки до тих банків, у яких через девальвацію порушилися нормативи. Проблемні банки тепер мають подавати в НБУ не тільки план виконання нормативів, як раніше, а й план забезпечення адекватності регулятивного капіталу.

Це не перша спроба Нацбанку полегшити життя банкам. Наприкінці березня регулятор через депутатів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подав законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ пропонував дати центробанку право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення їхніх нормативів стала девальвація гривні. Поки цей законопроект не став законом, НБУ продовжує виводити кредитні установи з ринку – з початку минулого року з ринку пішли 48 банків.

Банкам полегшає
Через девальвацію багато банків отримали збитки, які зменшили їхні капітали нижче мінімальних позначок – норматив адекватності капіталу став менше 10%. Тому банкіри чекали на послаблення. «НБУ врегулював цю ситуацію, інакше до порушників потрібно було б застосовувати різні адміністративні заходи впливу. Але є розуміння, що ці порушення здебільшого є наслідком, якщо можна так сказати, форс-мажорних обставин, – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – У сьогоднішніх умовах деякі акціонери банків можуть миттєво збільшити капітали в обсязі, достатньому для виконання всіх економічних нормативів. НБУ це врахував і пішов назустріч власникам банків».

Постанова дає банкам тривалий термін – з 2016 до 2019 року, коли вони зобов'язані підвищити норматив адекватності свого капіталу до 5%, 7% і 10%. До того ж чим вищий капітал у проблемного банку зараз, тим швидше він має вийти на нормативний рівень 10%. До 1 лютого 2016 року у жодного банку не може бути норматив нижче 5%, навіть якщо на поточний момент він нижчий або навіть негативний. Такі пільги узгоджені з МВФ.

Існує також інший бік проблеми. До кризи багато установ вели дуже ризиковану діяльність, видаючи валютні кредити неперевіреним позичальникам. Зростання курсу долара позбавило позичальників можливості повернути ці позики, що збільшило портфель проблемних кредитів банків. І тепер НБУ фактично знімає з менеджменту і власників банків відповідальність за їхні дії. Однак банкіри вказують на те, що збитки через валютний фактор – не єдина проблема банківської системи. «Хоча ступінь загрози від неї є досить високою, в основі проблем неплатоспроможності лежить дефіцит ліквідності, що провокується низьким рівнем довіри між банками, з одного боку, та населення до банківської системи – з іншого. Цією постановою НБУ пом'якшує умови роботи банків у період кризи. Проте вона зовсім не означає, що регулятор готовий взагалі закрити очі на порушення нормативів. За кожним порушенням Нацбанк вимагає від таких банків детальний план-графік виходу на встановлені показники», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Клієнтські ризики
Зменшення суворості нагляду Нацбанку за банками не повинно привести до того, що страждатимуть від цього вкладники. Банкіри вказують на те, що регулятор стежить за рівнем платоспроможності та виконання своїми підопічними зобов'язань перед клієнтами. «Банки, в яких виникають труднощі з поверненням депозитів клієнтам, відразу ж потрапляють на особливий контроль з боку Нацбанку. І труднощі з поверненням депозитів не обов'язково пов'язані з неповерненням кредитів клієнтами, а можуть бути наслідком відтоку коштів клієнтів, який розпочався після Революції гідності й триває досі. У будь-якому випадку в ситуації, коли банки тривалий час не виконуватимуть своїх зобов'язань перед клієнтами, до них з боку НБУ будуть застосовані заходи впливу, аж до введення тимчасової адміністрації та ліквідації самих банків», – говорить директор департаменту ринкового та операційного ризику Кредобанку Юрій Кубський.

А низька ліквідність автоматично не дозволяє розморозити кредитні програми, оскільки усі доступні кошти банки направляють на виконання своїх зобов'язань. «Додаткова капіталізація підвищила б ліквідність банків, але є й інші інструменти збільшення їхньої ліквідності. Наприклад, за необхідності банки менш активно розвиватимуть кредитні операції і направлятимуть грошові потоки від погашення кредитної заборгованості на повернення депозитів», – зазначає Микола Войтків.
 

Від власників вимагають відкритись
Нацбанк вирішив бути більш жорстким до банків з непрозорою структурою власності. Відучора постанова № 859, якою НБУ встановив пільговий режим незастосування санкцій до банків за порушення ними нормативів, не поширюватиметься на фінустанови з невідомими власниками.

Ця норма закріплена постановою НБУ № 75, яка набрала чинності 3 лютого. При цьому регулятор не дає визначення фрази «непрозора структура власності». У прес-службі Нацбанку вчора не змогли дати їй характеристику. «Проблеми банків почалися ще в 1990-х роках, коли тільки створювалася банківська система України. Тоді поголовно була анонімна структура власності банків. І їх метою було зібрати грошей для фінансування основного бізнесу власника», – раніше говорив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.

Інформація про структуру власності публікується на сайтах банків і Нацбанку. FinMaidan вивчив її і з'ясував, що дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 з 155 банків, що мали банківську ліцензію на початок лютого. Це невеликі установи: Фінбанк, Акцент-банк, Неос Банк, Радикал Банк, Унікомбанк, Перший інвестиційний банк, Юніон Стандарт Банк, «Юнісон», «Альянс», «Український капітал», Укркомунбанк, Фінанс Банк, «Велес». Втім, непрозорою можна назвати і структуру власності банків у разі, якщо ними володіють юрособи, кінцеві власники яких невідомі.

Легка доля
Постанова № 859 дозволяє НБУ не застосовувати до банків санкції за порушення нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) і достатності регулятивного капіталу (Н2). Банки зможуть не зменшувати регулятивний капітал у разі зростання максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) через девальвацію або у разі формування резервів під проблемні активи.

Щоб уникнути заходів впливу, банки повинні самообмежитися: не виплачувати дивіденди; не кредитувати інсайдерів; не викуповувати і достроково не погашати облігації, крім погашення їх з дисконтом вище 50%; не викуповувати свої акції.

Банкіри по-різному оцінюють це рішення регулятора. З одного боку, воно може стимулювати деяких власників банків розкритися перед НБУ та громадськістю. Вкладникам буде простіше вирішити, чи довіряють вони не тільки банку, але й конкретному його власнику. «Проводиться понад 300 розслідувань щодо збанкрутілих банків. До відповідальності було притягнуто 36 осіб, з яких 10 є власниками банків», – повідомляв раніше заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик.

Але з іншого боку, деякі установи можуть піти навіть на великі втрати, аби не розкривати інформацію про власників. «Кожне керівництво Нацбанку свого часу вимагало розкривати інформацію про власників. І якщо акціонери ряду банків за стільки років не зробили цього, то у них є для цього конкретні причини. І навряд чи вони зараз побіжать показувати Нацбанку свою структуру власності», – вважає заступник голови правління одного з банків.

Банки, в яких відсутні власники істотної участі на 1 жовтня 2014 року

* дані на 1.07.14