Рада Національного банку на засіданні 5 грудня розглянула питання про стан золотовалютного резерву центробанку та ситуацію на валютному ринку України.
Підготовка до реформи
Міністерство охорони здоров'я оприлюднило проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Документ пропонує створити Фонд медичного страхування, за рахунок коштів якого оплачуватиметься медична допомога громадянам. «Медичне страхування, на відміну від інших видів соціального страхування, має охопити майже все населення, а не тільки працюючих або пенсіонерів. Воно вимагає відмінного від інших фондів механізму визначення та збору страхових внесків і передбачає надання кваліфікованої медичної допомоги, а не проведення грошових виплат, як в інших видах соціального страхування», – йдеться в пояснювальній записці.
Наповнюватися Фонд буде за рахунок страхових внесків роботодавців, коштів державного та місцевих бюджетів, благодійних та добровільних внесків, прибутку від розміщення коштів Фонду. У 2014 році фонд оплати праці в Україні мав скласти 439,4 млрд грн. Автори законопроекту вважають, що відрахування працюючих громадян могли б скласти 4,9% фонду оплати праці (21,5 млрд грн). Загальний обсяг страхових внесків оцінено в 59,2 млрд грн, що покриває 60,5% потреби сфери охорони здоров'я. Решта – бюджетна підтримка.
У МОЗ впевнені, що «введення додаткових джерел фінансування охорони здоров'я» сприятиме забезпеченню належного контролю за якістю медичних послуг, ефективному використанню наявних кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів і солідарній участі держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні медичних послуг.
Справа за платниками
Запропонована концепція обов'язкового медстрахування покриває витрати на медицину фактично новим податком. «При цьому на 100% застрахованими є і пенсіонери, і безробітні, а це однозначно спричинить збільшення податкового навантаження на працюючих громадян», – розповідає FinMaidan генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. Експерти у сфері фіскальної політики попереджають, що будь-яке додаткове збільшення навантаження на фонд оплати праці роботодавці сприймуть негативно.
«Збільшувати навантаження на фонд оплати праці абсолютно недоцільно. Ми тільки домоглися зниження ЄСВ, а тепер хочемо «компенсувати» це зниження новим податком», – нарікає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський. При цьому минулого року, наприклад, було введено новий «військовий» збір у розмірі 1,5%, хоча уряд декларує курс на зниження кількості податків. «Крім того, гарантій, що кошти нового Фонду витрачатимуться більш раціонально, немає», – говорять в одній з великих аудиторських компаній.
Не дуже логічним експерти вважають проведення відрахувань залежно від розміру заробітної плати. «Якщо йдеться про загальнодержавну медичну страховку, яка передбачає однаковий набір послуг для усіх застрахованих, то незрозуміло, чому відрахування є диференційованими», – дивується Володимир Дубровський. Це веде до того, що за страховку низькооплачуваних співробітників «заплатять» їх більш успішні колеги.
Раціональна пропозиція
Страховики відзначають, що оприлюднений законопроект суперечить тим принципам, про які говорив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. «Ймовірно, це непрохідний документ, який розроблявся ще попереднім складом міністерства», – припускає Галина Третякова. На її думку, держава повинна визначити, який обсяг медичних послуг може якісно виконуватися за рахунок бюджетних коштів. «Держава не повинна обманювати громадян і розповідати, що весь обсяг медичних послуг є безкоштовним. За різними оцінками, від 40 млрд до 60 млрд грн населення оплачує самостійно», – каже Галина Третякова.
Експерти бачать декілька варіантів державно-приватного партнерства. Держава може покривати 50% витрат на медичні послуги: швидка допомога; лікування дітей, вагітних, тяжкохворих; екстрена хірургія; серцево-судинні захворювання. Решту витрат населення покриває самостійно. Або ж держава може компенсувати половину вартості усіх наданих громадянам медичних послуг, ймовірно, окрім онкологічних та інших захворювань.
Можливий і більш складний шлях: частина послуг оплачується з держбюджету, а вартість решти послуг у різних пропорціях ділиться між державою і громадянином. «Одним із способів легалізувати те, що платить пацієнт зі своєї кишені, є залучення до процесу страхових компаній. Фонд з безробіття може за свій рахунок купувати страховку для безробітних, Пенсійний фонд – для пенсіонерів. А держава повинна подбати про те, щоб на ринку працювали тільки добросовісні страховики», – зазначає Галина Третякова.
Зміна облич
Учора ДіВі Банк повідомив про зміну голови правління – звільнився Сергій Баклажанов, який обіймав цю посаду лише півтора місяці, з 5 грудня 2014 року. На його місце призначено Сергія Горбачевського. Топ-менеджер ДіВі Банку за останній рік змінюється дуже часто. У грудні Сергій Баклажанов прийшов на місце Костянтина Серьогіна, який 12 червня змінив Андрія Палицю. Таким чином, менш ніж за рік це вже четвертий керівник установи, яка посідає 44-е місце за активами.
Примітно, що співвласник ДіВі Банку Микола Гута є співвласником агрохолдингу «Мрія» і його колишнім керівником. Зараз його підозрюють у шахрайстві, вчиненому в особливо крупних розмірах або організованою групою осіб (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу; покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна). Його державний розшук МВС почало 14 січня, вже 15 січня Печерський районний суд дав дозвіл на арешт, а 20 січня Миколу Гуту оголошено у міжнародний розшук Інтерполу. Відомо, що він перетнув на автомобілі кордон України та Євросоюзу і до країни не повернувся.
До останньої фінансової кризи в країні ДіВі Банк розвивався агресивними темпами. У 2012 році він піднявся на 50 позицій за активами і наростив кредитний портфель у 12,6 разу – з 309 млн грн до 3902 млн грн. У 2013-му темпи зростання склали 28%, а от минулий рік став для нього провальним: його кредитний портфель скоротився на 42% (за даними на 1 жовтня він становив 3,2 млрд грн).
Портфель банку сконцентрований на сфері торгівлі: підприємства оптової та роздрібної торгівлі отримали 99% всіх кредитних коштів банку (на кінець 2013 року). При цьому 98% коштів видані всього 35 позичальникам. Менше 1% застав були забезпечені нерухомістю або грошовими коштами. 89% усіх клієнтських коштів у ДіВі Банку припадали на підприємства оптової та роздрібної торгівлі.
Капітальні потреби
ДіВі Банк з активами в 3,4 млрд грн входить до третьої групи банків. Ця група поки не пройшла стрес-тест, який минулого року було проведено в усіх банках I та II груп. Тому поки невідомо, скільки ДіВі Банку знадобиться грошей для докапіталізації. Зараз його регулятивний капітал становить 1,093 млрд грн.
Питання ліквідності, зокрема шляхом збільшення капіталу, зараз є ключовим для банків. Минулорічний стрес-тест враховував дані на початок року без Криму, АТО та девальвації гривні. Тому потребу в капіталі, за рідкісним винятком, відчувають тепер майже усі банки. І невеликі установи, на відміну від крупних, не можуть розраховувати на підтримку держави. «Входження держави в капітал приватного банку виправдано лише у виняткових випадках», – вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
У НБУ заявляли, що у банків, які відчувають потребу в капіталі, є кілька варіантів: збільшення капіталу нинішніми акціонерами, пошук нових інвесторів, злиття з іншими гравцями або вихід з ринку. Якщо стрес-тест покаже потребу в капіталі, а Микола Гута не вирішить свої проблеми або у банку не з'явиться новий інвестор, це може відбитися на його стійкості.
За словами учасників ринку, оголошення Миколи Гути у розшук не матиме прямих наслідків для банку, оскільки регулятор враховує весь комплекс чинників. «У нас нещодавно з'явилася норма про те, що якщо до власника банку застосовані міжнародні санкції, то до нього можуть бути застосовані санкції з боку Нацбанку. Але не зовсім зрозуміло, що саме регулятор трактуватиме як міжнародні санкції – чи належить до них оголошення людини в розшук, – дивується заступник голови одного з банків. – Але в будь-якому випадку НБУ в першу чергу орієнтується на фінансову ситуацію в банку, а не на дії його акціонерів».
Відповідно до звітності ДіВі Банку за III квартал, адекватність його регулятивного капіталу більш ніж втричі перевищувала нормативний показник – 31,05%.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
