Суд захистив права пограбованих вкладників

Суд захистив права пограбованих вкладників

Відповідальність банків за крадіжку депозитів їхніми співробітниками підтверджена Верховним судом. Він вирішив, що в такому випадку вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а саме виконання зобов'язань за депозитним договором – повернення суми вкладу та нарахованих відсотків. Зараз постраждалі клієнти банків використовують три різні способи повернення грошей.



Депозитний збиток

Вкладникам буде легше повертати вкрадені співробітниками банків їхні гроші. Верховний суд України виніс правову позицію про відшкодування шкоди, заподіяної крадіжкою працівником банку вкладів.

Рішення ухвалено в рамках судового розгляду між Райффайзен Банком Аваль та його вкладницею, яка в серпні 2006 року поклала на депозит 6 тис. грн. Потім клієнтка банку дізналася, що кошти так і не надійшли на її рахунок, а співробітниця банку, яка прийняла гроші і зробила про це позначку в депозитному договорі, 12 березня 2012 року Чаплинським районним судом Херсонської області була визнана винною в їх розкраданні. Проте банк не повернув гроші клієнтці і вона подала в суд.

Суд зобов'язав повернути вклад та компенсацію (інфляційні втрати з серпня 2006 року по червень 2015 року в розмірі 14,243 тис. грн), відмовивши в оплаті моральної шкоди - 20 тис. грн. ВСУ скасував попередні рішення (в частині стягнення втрат по ст. 625 ЦК) і відправив справу на новий розгляд.

При цьому в своїй правовій позиції суд вказав, що після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші уповноваженій особі банку, власником грошей стає банк. Тому в разі їх розкрадання шкода завдається банку, а не вкладнику. І вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а виконання зобов'язань за договором вкладу – повернення депозиту і відсотків за ним.

Різне ставлення

Останнім часом випадки незаконного заволодіння недобросовісними працівниками банків коштами клієнтів почастішали. «Трапляється, що договори банківського вкладу укладаються, але не оформляються касові документи. Або ж договори відсутні, і операції не відображаються в програмних комплексах банку. В інших випадках відбувається підробка підписів клієнтів на зняття коштів з рахунку. Опинившись у такій ситуації, вкладники обирають відповідні способи захисту порушених прав. Залежно від того, за яких обставин відбулося незаконне заволодіння грошима вкладника, які у нього є документи, визначається предмет позову», – говорить заступник директора юридичного департаменту Кредобанку Юрій Шабат.

При цьому вкладники, які опинилися в такій ситуації, вчиняють по-різному. «Одні вважають, що має місце невиконання умов договору банком, оскільки вкладник вступав у цивільно-правові відносини саме з банком, а не з конкретним працівником. Подаючи позов, такі особи посилаються на ст. 1058, 1059 ЦК. Інші вважають, що їх грошовими коштами незаконно заволодів працівник банку під час виконання ним своїх посадових обов'язків, у зв'язку з чим, з посиланням на ст. 1172 ЦК, просять стягнути з банку (як роботодавця) шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, – розповідає Юрій Шабат. – І є третя категорія вкладників, які подають цивільні позови в рамках кримінальної справи безпосередньо до «злочинців», тобто людей (колишніх працівників банку), які звинувачуються в скоєнні відповідних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом».

Неотримані доходи

Вкладники, у яких вкрали депозити, можуть подати позов на банк, щоб зобов'язати його виконати зобов'язання за договором. Суд з'ясовує достовірність наданих клієнтом документів про внесення грошей на депозит. «Фінансова установа може уникнути суду, якщо самостійно поверне вкладнику вклад і відсотки. Факт розкрадання банківського майна його співробітником підлягає врегулюванню шляхом порушення кримінальної справи банком і подачі цивільного позову про відшкодування збитку в рамках кримінальної справи. Документами, що підтверджують внесення суми вкладу, є депозитний договір і квитанція про внесення суми вкладу в касу банку або документ, що підтверджує безготівкове перерахування грошей, – каже в.о. директора департаменту розвитку банківських продуктів Ідея Банку Сергій Міщенко. – Якщо клієнт передав гроші не в касу, а співробітнику, то співробітник порушив внутрішні інструкції з обслуговування клієнтів».

Учасники ринку вважають, що трактування ВСУ знижує рівень захищеності клієнта. «Вимога виконання банком умов договору вкладу зачіпає фінансові інтереси клієнта. Адже неповернені вчасно кошти (тіло вкладу плюс відсотки) не дають можливості клієнту ними розпоряджатися. І така ситуація не дозволить йому отримати додатковий дохід від розміщення своїх коштів у будь-яку фінансову операцію», – пояснює голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу