Держборг посадять на інфляцію

Мінфін заважає Національному банку досягати заявлених інфляційних цілей. Через незбалансовану бюджетну політику уряду плани НБУ щодо досягнення 8-відсоткової інфляції в 2017 році виявилися під загрозою зриву. Мета політики інфляційного таргетування полягає в зниженні в поточному році темпів зростання цін до 8% після 12,4% в минулому році. Інфляційний прогноз трохи ширше – 8% плюс-мінус 2 процентних пункти.

Але вже зараз НБУ визнає, що неузгоджені з ним бюджетні дії уряду штовхають інфляцію вгору. «Минулого року прийнято закон про підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Це відразу ж спровокувало зростання інфляції на 1,1%. В результаті наш прогноз інфляції на кінець цього року зріс з 8% до 9,1%, – заявила учора голова НБУ Валерія Гонтарева. – Ми хочемо, щоб уряд, як і ми, був зацікавлений в стримуванні інфляції. Щоб кожне рішення про пенсії та зарплати враховувало інфляційні цілі».

Експерти регулярно звинувачують Мінфін в тому, що він зацікавлений у високій інфляції, оскільки «інфляційний податок» нібито полегшує йому виконання доходів бюджету. З іншого боку, висока інфляція вимагає від нього підвищення ставок прибутковості з ОВДП для фінансування дефіциту бюджету. Щоб зацікавити Мінфін у низькій інфляції, в НБУ вирішили провести репрофайлінг держоблігацій, які знаходяться в портфелі центробанку.

Ідея репрофайлінгу – зміна термінів, ставок і графіку погашення ОВДП у портфелі Нацбанку – виникла не зараз. Останнього разу її обговорювали в 2016 році, а про можливість випуску ОВДП з прибутковістю, прив'язаною до інфляції, у Мінфіні говорили ще восени 2009-го. Зараз ставка прибутковості держпаперів становить в середньому 12%, а після репрофайлінгу вона буде прив'язана до рівня інфляції, яку НБУ обіцяє тримати на рівні 5-8% у найближчі кілька років. «В результаті такої реструктуризації ставка купона за цими ОВДП буде на рівні реальної інфляції. Для Мінфіну це означатиме скорочення витрат», – вважає Валерія Гонтарева.

Репрофайлінг повинен спонукати уряд не вживати заходів, які б прискорювали інфляцію. «Прив'язка до інфляції буде стримувати Мінфін і уряд від попсових рішень, які в минулому часто робилися за рахунок включення друкарського верстата», – сподівається член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Цінові ризики

Зараз в обігу знаходиться ОВДП на 668 млрд грн, з яких 57% – у портфелі НБУ. Нацбанк запевнив, що не боїться втрати частини своїх доходів через зниження прибутковості ОВДП слідом за цінами. «Ми є регулятором, і нашою метою є не отримання доходу, а рівень інфляції», – зазначила голова НБУ. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про готовність провести репрофайлінг. «Цей процес стосується тільки ОВДП, що перебувають в портфелі Національного банку. Зараз їх сума становить близько 383 млрд грн», – підкреслив він.

При переході від фіксованої ставки до прибутковості, яка буде прив'язана до інфляції, з'являються додаткові ризики в обслуговуванні боргу. Хоча НБУ з 2017 по 2020 рік має намір знизити інфляцію з 8% до 5%, Нацбанк не може гарантувати її. Адже ще в 2014-2015 роках ціни росли на 24,9% і 43,3% відповідно. Помітний вплив на ціни надає волатильності валютному курсу, тому в разі значної інфляції уряд не зможе платити за держпаперами. «Прибутковість хочуть прив'язати в очікуванні зниження інфляції. Якщо інфляція усе-таки підскочить, то ставку відразу ж відв'яжуть», – не втрачає оптимізму виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Необхідно, щоб Мінфін та НБУ домовилися про те, як вони діятимуть в разі різкого прискорення інфляції в майбутньому, враховуючи, що нові ОВДП будуть випущені на 30 років. В іншому випадку Мінфін платитиме високі відсотки за держборгом на шкоду іншим видаткам бюджету. «Ми припускаємо, що буде закладено відповідний механізм, щоб уникнути різкого збільшення вартості цього боргу. В іншому випадку значний стрибок інфляції може привести до істотного збільшення витрат на обслуговування боргу, – говорить старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. – Якщо таке станеться, Мінфін буде зобов'язаний дотримуватися норм Бюджетного кодексу, згідно з яким він буде виконувати свої зобов'язання в повному обсязі, незалежно від передбачених в бюджеті коштів на обслуговування цього боргу. Буде потрібно вносити зміни до держбюджету».

Єдиний «плюс» цих ризиків полягає в тому, що підвищені виплати Мінфіну щодо держборгу збільшать доходи Нацбанку, які у вигляді «прибутку» НБУ будуть вилучені до держбюджету. «ОВДП в портфелі НБУ – це все одно перекладання з місця на місце. Тут справа не в інфляції, а в бажанні зменшити обсяг обороту цих грошей між двома державними структурами. Взагалі була колись ідея зробити взаємозалік і скасувати цей борг. Тому що за фактом Мінфін платить відсотки з ОВДП, а НБУ перераховує свої доходи до бюджету», – каже Дмитро Боярчук.

Олена Губар