За даними Нацбанку, зменшенню непрацюючих кредитів сприяли розроблені регулятором вимоги до організації процесу управління проблемними активами.

Зокрема банки подали стратегії управління NPL, у яких визначилися з підходами до врегулювання непрацюючих активів. Також у 2020 році були визначені критерії для списання активів, за якими не очікується повернення боргу.

НБУ зазначає, що якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп. Масштабну роботу з очищення портфелів від непрацюючих кредитів здійснили державні банки.

Загалом торік держбанки списали 30,6 млрд у гривні та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості. З урахуванням цих заходів держбанки скоротили частку NPL з 63,5% до 57,4%.

Також значну роботу з очистки від непрацюючих кредитів провели банки з іноземним капіталом (без банків РФ), у яких частка NPL торік зменшилася з 16% до 12,3%. Далі іноземні банки планують використовувати заходи списання, продажу та очікують добровільного врегулювання боргів.

Банки з українським капіталом за рік знизили частку NPL з 18,6% до 14,6%. Їхнім основним інструментом зі скорочення непрацюючих кредитів є списання та продаж.

«У найближчі 2 роки ми очікуємо, що банки остаточно позбудуться непрацюючих кредитів. У разі успіху реалізації стратегій управління NPL банки утричі зменшать їх обсяг. Це дозволить вже на початку 2023 року скоротити частку непрацюючих кредитів до 24%, а у разі суттєвого зростання кредитування рівень NPL знизиться до менше 20%», – наголосив голова НБУ Кирило Шевченко.

Він додав, що сьогодні непрацюючі кредити не тиснуть на прибутковість банків та їх капітал, оскільки рівень резервування становить 98%. Проте така частка непрацюючих кредитів – це не лише тягар для банків, а і питання їхньої інвестиційної привабливості, яку потрібно підвищувати.

НБУ вважає, що скорочення NPL допоможе залучити іноземних приватних інвесторів у банківську систему України.