Головні виклики та ризики вони назвали під час круглого столу «Пів року війни: стан та перспективи банківського сектору», організованого «Фінансовим клубом».

«Перший виклик – це зниження доходів відносно витрат. Другий – зростання частки непрацюючих кредитів. НАБУ разом із банками відпрацювали декілька шляхів вирішення цього питання. І є готовий проєкт закону. Третій – для деяких банків, із часткою 15%, це залежність від вже недешевого рефінансування НБУ. Четвертий – масова міграція людей за кордон, яка негативно впливає на економічну активність і обсяг операцій в Україні та унеможливлює фізичне відвідування відділення, коли це буває необхідно. І п’ятий виклик – це втрата частини персоналу або через міграцію, або через мобілізацію», – заявила голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Банки, які скорочують витрати та продовжують розвивати інструменти віддаленої взаємодії, бачать зміну структури залучених коштів. Також банки через високу облікову ставку активно виходять з рефінансу НБУ і переглядають підходи у кредитуванні, щоб обмежити ризики. «Ще один виклик – законодавчі ініціативи, щоб вирішити проблеми позичальників за рахунок банків. Банківська система міцна і потужна, але треба розуміти, що буде потім, і наскільки вистачить», – каже Олена Коробкова.

Голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов констатує, що «на поверхню» виходять ризики ліквідності, кредитний та процентний ризики: «І чинниками зростання цих ризиків, безумовно, є зміна облікової ставки до 25%, яка в цілому дала ефект на ріст вартості пасивів, і зміна курсу гривні».

Навіть окремі чутки можуть дестабілізувати роботу банків. «Дискусії щодо введення 10-відсоткового податку на імпорт чи на купівлю валюти вже сколихнули ринок, і ми побачили по нашим клієнтам, як залишки гривні, які дуже важливі для підтримки банків та економіки країни, стали переходити у валютну складову», – розповідає Сергій Панов.

Головний ризик слід очікувати в кредитних портфелях, стверджує голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. «Банки, які мають великі корпоративні чи роздрібні портфелі, будуть мати надзвичайно велику кількість реструктуризацій за цими кредитами, – зазначає банкір. – Головним чином зараз банки працюють над формуванням резервів на вже реалізовані чи потенційні кредитні ризики».

«Ми вибірково залучаємо нових клієнтів на кредитування, тому що незрозуміло, як буде повертатися те, що зараз кредитується під такі (високі. – Ред.) відсотки», – пояснює перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

Заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай зазначив операційні ризики. «Бізнеси зазвичай падають не від слабкості моделі, а від відсутності клієнтів, які хочуть користуватися нею», – каже він.

Головний ризик – це стійкість моделі. «Це стійкість капіталу, на який буде тиснути якість портфелів. Безробіття розширюється – кількість клієнтів, які обмежені в доходах, зростає. Рік тому 12% українців не могли собі дозволити купувати їжу та одяг, зараз 40% респондентів кажуть, що ситуація погіршилася настільки, що вони мають складності з купівлею їжі та одягу», – описує проблему Себастіан Рубай.