Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Повернення роздрібного кредитування: особливості воєнного часу», організованого «Фінансовим клубом».

«Кредитні картки – це наші топові продукти. Ще в травні ми поступово почали кредитувати населення. І на сьогодні ми відновили кредитування, – каже заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький. – Зараз відкоригували продукти, враховуючи зміни на ринку».

За його словами, зараз кредитування розвивається в двох напрямках. «Перший – відновлення за кредитними картками лімітів, які раніше були встановлені, але із врахуванням факторів початку воєнних дій – десь обмежені, зупинені. Ми зараз будемо більш активно відновлювати кредитні ліміти тим, хто успішно вийшов з кредитних канікул і далі має намір користуватися кредитними картками, – розповідає Артур Муравицький. – Конкуренти по карткам не змінилися. Це наші ключові гравці, які є на ринку: і Приват, і Моно, і Альфа, і ПУМБ, всі банки топ-10, які беруть активну участь в ритейлі».

Директор з розвитку роздрібного бізнесу Правекс Банку Володимир Чорненький нагадує, що після початку воєнних дій багато банків або анулювали кредитні ліміти за кредитними картками, або встановили їх на мінімальному рівні. «Більш лояльні банки заморозили ліміти на рівні використання, який був в клієнта на момент початку воєнних дій. І поступово ми вже бачимо лібералізацію ринку. Банки почали працювати в частині відновлення діючих кредитних лімітів», – зазначає банкір.

Правекс Банк також пройшов цей шлях. «Ми на початку війни встановили клієнтам ліміти на рівні використання. Після чого в квітні ряду клієнтів збільшили ліміти до рівня раніше встановлених. І зараз переглядаємо ліміти, але лише внутрішній базі клієнтів», – пояснив Володимир Чорненький.

За його словами, скасування в червні «кредитних канікул» суттєво не вплинуло на якість карткового портфеля – клієнти продовжують платити. «На ринку реальна ставка за кредитними картками – 42-55%. Як правило, в банках збереглися грейсперіоди – в середньому 60 днів», – підкреслив Володимир Чорненький.

«Ми не зупиняли кредитування. По деяких сегментах клієнтів ми ліміти зменшуємо, по деяким – збільшуємо. В залежності від якості обслуговування і в рамках зарплатно-карткових продуктів ми бачимо, як веде себе той чи інший зарплатний проєкт», – розповідає директор департаменту роздрібного цільового кредитування Банку Кредит Дніпро Олександр Мришук.

Інший напрям кредитування – залучення нових клієнтів. «Друга історія – це нові ліміти, які зараз погоджуються клієнтам. Вже з десяток банків активно беруть в цьому участь. Ми також погоджуємо нові ліміти. Поки що це ліміти до 10 тис. грн. Але ми будемо через місяць їх переглядати – сподіваюся, будемо підвищувати», – сподівається Артур Муравицький.

Пошук нових клієнтів поки що не є пріоритетним напрямком. «Банки в травні-червні в першу чергу працювали з існуючими клієнтами, і вже наприкінці червня – в липні почали працювати більше вже з зовнішніми клієнтами, залучаючи їх і встановлюючи кредитні ліміти», – пояснив Володимир Чорненький.

Вимоги до позичальників стали жорсткішими. «На суми більше 50 тис. грн багато банків почали вимагати документи про доходи клієнта. І максимальні суми, які пропонуються клієнтам банків, вже підпадають під додаткові запити, щоб клієнт показав свою фінансову стійкість», – сказав банкір.

Скоро залучення нових клієнтів активізується. «Можливо, в серпні ми зможемо відновити кредитування клієнтів не з існуючої клієнтської бази. Ми стратегічно орієнтувалися на клієнтів із середнім і вище середнього доходом. У нас середній ліміт – приблизно 44 тис. грн. Клієнти можуть запитати і 200-250 тис. грн, і 50-100 тис. грн, а мінімальна сума ліміту – 10 тис. грн», – розповів Володимир Чорненький. Тому спочатку банк може встановити мінімальний ліміт 10 тис. грн, а «після декількох зарахувань зарплати – розглядати збільшення кредитного ліміту до трьох зарплат».