Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Як змінилось обслуговування корпоративного бізнесу під час війни», проведеного «Фінансовим клубом».

Перераховуючи ризики 2024 року, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон назвав «трансформацію програм державної підтримки, особливо «5-7-9%».

«Уряд вже давно анонсує зміни до цієї програми, яка переформатує напрямки стимулювання і зосередиться на інвестиційному довгостроковому кредитуванні. А все, що стосується поповнення обігового капіталу, поступово буде вилучатися з програм «5-7-9%» і портфельних гарантій. Це матиме серйозний вплив на структуру портфелів банків, особливо тих, хто є найбільшими учасниками в кредитуванні «5-7-9%», – попередив Юрій Каціон.

Не всі позичальники зможуть легко перейти з пільгових кредитів на кредити за ринковими ставками. «Аграріям буде важко «перелити» свої ліміти в нові кредитні ліміти, тому що і ставки вже будуть не такі дотаційні, які зараз компенсуються, і умови вже будуть не такі на відповідні строки», – зазначив він.

«Ця програма виконала певну роль підтримки на певному етапі розвитку. Зараз вона має виконувати вже нові задачі, які стоять перед економікою, банками і клієнтами. Питання в тому, як правильно вибудовувати спільну конструкцію, щоб це було ефективне використання бюджетних коштів», – каже заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

Заступниця голови правління ТАСкомбанку Рината Березнікова погоджується, що до програми «5-7-9%» зараз є питання. «Клієнтам, яким ми надали «5-7-9%», ми запропонували декілька варіантів. Або перейти на наші поточні ставки, які менші, ніж ті, які їм доведеться платити, якщо Фонд не зможе компенсувати ставки. Або, як декілька клієнтів ухвалили рішення, що вони самостійно гасять ці ставки, а ми, коли отримуємо кошти від Фонду, компенсуємо їм», – розповіла вона.

Нові механізми банки вимушені впроваджувати через перманентну заборгованість держбюджету перед банками по компенсації пільгових ставок. «Було 7 млрд грн боргів 2023 року. 3 млрд грн вже погасили. І зараз борги за частину жовтня обіцяють до кінця березня ще 2 млрд грн погасити. Тому вийдуть десь на борги в чотири місяці», – зазначила Рината Березнікова. «Зараз назріло питання перегляду програми. Десь, навіть, перезріло, враховуючи заборгованість, яка є в Фонду перед банками», – каже Тетяна Поплавська.

Обмеження бюджетних видатків змушує уряд обмежити коло отримувачів допомоги. «Зараз буде переформатування цієї програми: приберуть непріоритетні напрямки, можливо, оборотний капітал. Буде більше ставка на інвестиційні цілі та тих, хто постраждав від війни і перебуває в зонах, небезпечних для ведення бізнесу», – вважає Рината Березнікова.