Про такі результати аналізу інформації про власників страхових компаній із доступних регулятору джерел розповів начальник управління ліцензування страхових компаній департаменту ліцензування НБУ Дмитро Смаль.

Загалом аналіз показав, що існує 4 класичні схеми приховування бенефіціарних власників:

1. «Футбольні команди» – пакет акцій компанії дробиться на номінальних акціонерів так, щоб кожен не мав більше 10%, бо придбання такого пакета акцій вже потребує згоди регулятора. Проблема такої структури у тому, що якщо компанія потрапить у скрутне становище, не буде особи, з ким вести комунікацію з проблемних питань та надання додаткової фінансової підтримки. Як показує певний досвід, такі особи навіть можуть не знати як вони зайшли до структури та хто їхні «бізнес-партнери». Подібні структури – штучні утворення, покликані приховати реального власника.

2. Номінальні власники. Ситуація, за якої у компанії декілька акціонерів, які не є справжніми, а лише приховують під своїми прізвищами реальних власників. Наприклад, один з таких кейсів, коли власниками однієї компанії є помічниця та син народного депутата. Наявна надзвичайно висока вірогідність неформального впливу на діяльність компанії. На папері власники – одні люди, тоді як фактично власник – інший.

3. Трастові конструкції. Українські бенефіціари можуть ховатися від розкриття, користуючись іноземними (офшорними) компаніями, іноземними номінальними утримувачами акцій або трастами. Непоодинокі випадки, коли такі особи з Белізу чи Кіпру можуть бути засновниками чи керівниками численної кількості інших компаній.

4. «Закільцьовки». Це ситуація, коли страховик де-факто володіє сам собою. Тоді як власником міноритарного пакету може бути маловідома фізична особа. Це ситуація, коли власник наче є, а наче й немає.

Смаль зазначив, що невдовзі НБУ планує затвердити положення про розкриття структур власності. Цей документ вимагатиме повне розкриття справжніх власників небанківських фінустанов, зокрема страхових компаній. Учасникам ринку буде надана можливість довести реальність своїх власників та час на узгодження структури з вимогами регулятора.

Нацбанк рекомендує всім непогодженим власникам істотної участі у страхових компаніях подати пакети документів для погодження набуття чи збільшення істотної участі, не очікуючи відповідних повідомлень від регулятора.