Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку.

Нестача світла має проінфляційний ефект через збільшення виробничих витрат і скорочення пропозиції.

Найбільший прямий внесок у собівартість продукції матиме вимушений перехід бізнесу на генератори, вартість виробленої електроенергії з яких значно перевищує вартість електроенергії для непобутових споживачів. Цей вплив посилено високим попит на паливо, зокрема для потреб генераторів.

На посилення інфляційного тиску впливає також порушення технологічних процесів виробництва. Цей чинник зумовлює скорочення обсягів виробленої продукції та збільшення витрат, що найбільше позначається на вартості послуг та цінах енергоємних товарів. Це продукти, які потребують термічної обробки (м’ясо та молоко, хліб, солодощі, напої), обігріву та освітлення (тепличні овочі, яйця), складних технологічних процесів (олія, побутова хімія, ліки, будівельні товари).

З іншого боку, відключення електроенергії дещо стримує інфляцію через зменшення споживання внаслідок фізичної недоступності закладів торгівлі та послуг, а також загального зниження внутрішнього попиту. В НБУ кажуть, що змінюється і структура попиту в бік товарів тривалого зберігання та для забезпечення енергоавтономності, тоді як споживання товарів та послуг не першої необхідності зменшується.

Вплив дефіциту електроенергії на річну зміну індексу споживчих цін НБУ оцінив в +0.5 в. п. на кінець 2022 року, проте надалі проінфляційний вплив на показники інфляції зростатиме.

За базового сценарію він досягне максимуму 3 в. п. у ІІ–ІІІ кварталах 2023 року та знизиться до 2 в. п. наприкінці року.

Нагадаємо, інфляція в єврозоні сповільнилась більше, ніж очікувалось – січневі показники склали 8,5%, що менше, ніж прогнозували економісти щодо уповільнення темпів до 8,9%.