Документ стосується надання ЄБРР довгострокового фінансування у формі субординованого кредиту з можливістю конвертації в акції Ощадбанку, повідомляє Мінфін.

Про це йшлося на сьогоднішній зустрічі керівників Мінфіну та ЄБРР. Основними темами для обговорення були реформування державних банків, реформа корпоративного управління, приватизація Ощадбанку, оновлення підходу до відбору незалежних членів наглядових рад держбанків.

«Мінфін разом з міжнародними експертами оновили Стратегічні принципи реформування державних банків, що включає стратегії розвитку для кожного такого банку до 2024 року. На основі цього були підготовлені та затверджені Кабінетом міністрів Основні напрями діяльності Ощадбанку, ПриватБанку та Укрексімбанку у 2021-2024 роках», - зауважив міністр фінансів Сергій Марченко.

Він додав, що сьогодні до Кабміну була подана оновлена Стратегія розвитку Ощадбанку на 2021-2024 роки.

Читайте також: НБУ дискваліфікував відповідального за приватизацію Ощадбанку

«Першочерговим пріоритетом Стратегії є подолання кризи. Банк фокусуватиметься на збереженні свого бізнесу та підтримці фінансової спроможності. У довгостроковій перспективі Ощадбанк має стати лідером на ринку за рахунок якісного обслуговування та конкурентоспроможних продуктів. Також Стратегією передбачена міцна присутність у приватному секторі — більше 80% кредитного портфелю від приватного бізнесу», - зазначив Марченко.

У найближчі дні також очікується прийняття зареєстрованого у Верховній Раді законопроєкту, спрямованого на входження Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що забезпечить виконання однієї з важливих умов продовження співпраці з ЄБРР.

14 квітня Кабмін схвалив входження державного Ощадбанку до ФГВФО.

Участь Ощадбанку в ФГВФО є умовою входження ЄБРР у капітал держбанку. Але цей момент постійно відкладався через відсутність в Ощадбанку коштів на сплату усіх зборів до Фонду. Законопроєкт врегульовує цей момент і надає пільги.

У Раді зареєстрований урядовий законопроєкт №5542 щодо приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів.

Парламенту також пропонують підвищити суму гарантування вкладів з 200 тис. до 400 тис. грн до кінця 2022 року, а з 2023 року – до 600 тис. грн.