Про нові можливості розповіли банкіри під час круглого столу «Які перспективи розвитку ринку факторингу в Україні», проведеного «Фінансовим клубом».

«В світі майже на кожному ринку вже існують централізовані ІТ-проєкти, які об’єднують «факторів» (тих, хто надає послугу факторингу. – Ред.) і клієнтів, щоб, по-перше, перетворити цей потік документів в електронний потік і, по-друге, зробити так, щоб не було помилок, і зменшити рівень шахрайства», – повідомив директор департаменту торговельного та структурного фінансування Креді Агріколь Банку Владислав Бережний.

Він навів приклад, як IT-система може боротися із фродом. «Щоб виключити можливість продажу одного й того ж самого інвойсу чи товарно-транспортної накладної різним «факторам», необхідно зробити реєстр, в якому можна зареєструвати всі ці інвойси чи ТТН. І кожний «фактор», коли до нього приходять із новим документом, перед купівлею може зробити перевірку, чи не була продана ця заборгованість вже кілька разів», – сказав Владислав Бережний.

Для цього існує кілька механізмів. «Або створення ринкового інструменту за кошти гравців ринку, і ця система може окупити себе протягом кількох років, бо зменшить ризики і прискорить операції, зростання ринку. Або альтернативою є створення централізованого державного реєстру, в якому реєструються спочатку всі інвойси державних закупівель, а потім, оскільки комерційні компанії безпосередньо багато працюють з державою, і потихеньку комерційний сектор переходить на електронний інвойс, на електронний документообіг, і створюється поступово цей механізм загальноринкового реєстру торговельної заборгованості», – пояснив банківський експерт.

Владислав Бережний додав, що вони вже від імені Українського альянсу торгового фінансування та факторингу ведуть діалог із Мінекономіки, «Прозорро», намагаються залучити ДПС та Мінцифри.

«Підтримую єдиний реєстр накладних. Це одна із найважливіших перепон у розвитку продукту, яка не дає можливості зараз максимально його поширювати, тому що ризики фроду на ринку надзвичайно великі зараз. Ми змушені довіряти, перевіряти, брати оригінали, використовувати додаткові системи перевірки. Все це впливає на можливість масштабування», – розповіла заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.