Конфіскація активів росіян поповнила бюджет на 28 млрд грн

Конфіскація активів росіян поповнила бюджет на 28 млрд грн

За результатами арештів і різних механізмів конфіскації активів росіян та колаборантів в Україні з 24 лютого 2022 року до державного бюджету було спрямовано 28,3 млрд грн.

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, Агентства з розшуку та менеджменту активів та судові ухвали, пишуть аналітики проєкту Trap Aggressor (StateWatch).

Найбільшим "донатом" у бюджет стали кошти від націоналізованих російських банків на загальну суму 25,8 млрд грн. За даними Держказначейства, станом на травень відповідні надходження до спецфонду держбюджету становлять: за 2022 рік – 17 млрд грн, за 2023 рік – 8,8 млрд грн.

Йдеться про кошти українських дочірніх банків "Сбербанку" і "Веб.РФ" ("Міжнародний резервний банк" та "Промінвестбанк"), націоналізація корпоративних прав та фінансових активів яких відбулося за рішенням РНБО від 11 травня 2022 року.

Крім того, АРМА придбало військових облігацій на 1,6 млрд грн.

Як пояснюють аналітики, до АРМА потрапляє арештоване в межах кримінальних проваджень майно. Якщо актив швидко псується, його продають, а на отримані кошти купують військові облігації, які кладуть на спеціальний рахунок. Кошти продовжують належати попередньому власнику проданого майна, хоч і залишаються заарештованими.

"Цей процес ризикований, тому що у разі зняття арешту з майна власнику мають повернути його або облігаціями, або грошима. Проте наразі кошти вже у бюджеті – і це головне під час війни", - наголошують у Trap Aggressor .

До того ж задокументованим у судових рішеннях фактом є перекази арештованих коштів на рахунок ГУР Міністерства оборони. Замість того, щоб чекати купівлю військових облігацій через АРМА, військові вирішили попросити частину арештованих коштів на свій рахунок одразу. У судовому реєстрі від початку повномасштабного вторгнення у відкритому доступі є три справи з призначення платежу розвідникам для забезпечення обороноздатності України на загальну суму у 791 млн грн.

Серед них йдеться про арештовані 491 млн грн компанії "Айдар". Ще 240 млн грн спрямували військовим, ймовірно, зі справи Всеукраїнського банку розвитку, власником якого був Олександр Янукович. Решту 53 млн грн військовим переказали з рахунків виробника чаю Greenfield.

Якщо говорити про наслідки санкцій, то станом на червень 2023 року поки жоден стягнутий актив з підсанкційних осіб не реалізований.

Утім, по деяких справах Мін’юстом було стягнуто не тільки бізнеси, автівки чи земельні ділянки, але і кошти. Так, у Віктора Януковича конфіскували 34 млн грн, а у російського олігарха Міхаіла Шелкова – 14 млн грн.

Нагадаємо, Міністерство фінансів України та Державна служба фінансового моніторингу України закликають Міжнародну групу з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force - FATF) внести російську федерацію до "чорного списку" як юрисдикцію з високим рівнем ризику під час пленарного засідання в Парижі 19-23 червня.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу