Відповідно до заборони, установи - включаючи банки та онлайн-сервіси - не повинні пропонувати клієнтам будь-які послуги, пов'язані з криптовалютою, повідомляє Reuters.

Зокрема заборонені обмін криптовалют, реєстрація, торгівля, кліринг та розрахунки.

«Останнім часом ціни на криптовалюту різко злетіли та впали, а спекулятивна торгівля криптовалютою відновилася, серйозно порушуючи безпеку власності людей та порушуючи нормальний економічний та фінансовий порядок», - йдеться в заяві трьох головних регуляторів.

Китай заборонив криптовалютний обмін і первинні пропозиції монет, але не заборонив приватним особам володіти криптовалютами.

У заяві також зазначається, що установи не повинні надавати послуги зі зберігання, довіри або застави криптовалют, а також випускати фінансові продукти, пов'язані з криптовалютами.

Регулятори також підкреслюють, що віртуальні валюти «не підтримуються реальною вартістю», їх цінами легко маніпулювати, а торгові контракти не захищені китайським законодавством.

Спільну заяву оприлюднили Національна асоціація інтернет-фінансів, Банківська асоціація та Асоціація платежів і клірингу Китаю.

Ці заходи не є першими кроками Пекіна проти цифрової валюти. Зокрема у 2017 році Китай закрив свої місцеві біржі криптовалют, придушивши спекулятивний ринок, на який припадало 90% світових торгів біткоїнами.

У червні 2019 року Народний банк Китаю обіцяв заблокувати доступ до всіх внутрішніх і закордонних бірж криптовалют і веб-сайтам первинної пропозиції монет з метою обмежити всю торгівлю криптовалютою із забороною на іноземні обміни.

Китайські компанії почали видавати зарплату у цифрових юанях.

На відміну від низки відомих криптовалют, таких як Bitcoin, китайський цифровий юань контролюється владою.