Відтепер служби комплаєнсу одразу кількох китайських банків під час перевірки переказів для оплати експорту почали вимагати підтвердження того, що товари, які купують бізнесмени з "дружніх" до Росії країн — Сербії, Білорусі, Киргизстану та Казахстану, буде доставлено саме в ці країни, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на джерела серед російських імпортерів.

Зокрема, такі запити компанії-посередники отримали від китайських банків Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank, популярного для проведення зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou і навіть від невеликих регіональних сільськогосподарських банків і створеного для роботи з підсанкційним Іраном Kunlun Bank.

Видання зазначає, що через треті країни китайські товари оплачують не лише ті російські компанії, які намагаються завозити у РФ "жорстко санкційні" вантажі, а й інші імпортери.

Китайські банки з лютого, коли США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає Росії в обході обмежень, з великими підозрами ставляться до будь-яких російських грошей.

Наразі безпосередньо з Росії до Китаю проходить менше чверті платежів. При цьому російські імпортери скаржаться, що принцип обмежень незрозумілий: один і той же банк вчора міг прийняти платіж за одну партію товару, а сьогодні – відмовити у перерахуванні грошей за таку саму партію, розповідає великий російський імпортер автозапчастин.

Тому багато російських компаній почали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче (мінімум плюс 4–6% до ціни), але набагато надійніше та швидше. Однак і ця схема тепер стала проблемною.

"Ми вже давно платимо у Китай через наших добрих партнерів у Сербії, причому закуповуємо не санкційні товари, в основному тканини, і ось після чергового платежу від банку "прилетів" запит маршрутних документів, в яких буде зазначено, що партія тканин поїде саме на Балкани. Наразі думаємо, що робити", – скаржиться менеджер російського виробника одягу.

Серед тканин є ті, що вважаються продукцією подвійного призначення, а все, що зараз потрапляє до цього списку, у банку на особливому контролі – навіть якщо платіж іде із сусідніх із Росією країн або з країни, яка "засвітилася" у допомозі в обході санкцій, розповідає співробітник російської експедиторської компанії.

"У нас уже півтора місяці проблема – якщо платимо через компанію з Киргизстану, а кінцева точка призначення товару – Білорусь, то тепер банк вимагає підтвердження, що товар заїде до Киргизстану, одразу везти до Білорусі транзитом через Росію чи просто морем не можна", – скаржиться ще один російський імпортер.

За його словами, це призводить до серйозних витрат – раніше такий товар просто розчинявся на просторах Росії під час транзиту, а тепер доведеться робити гач у маршруті.

Схожа проблема виникла і з Казахстаном: банк вимагає документи, що вантаж, оплачений казахською компанією, піде саме туди, а влада Казахстану заборонила транзит багатьох санкційних товарів та продукції подвійного призначення, додає представник російського імпортера електроніки.

Це означає, що доведеться не лише витратитися на доставку до Казахстану, а ще й розмитнити там товар, купити його у місцевої компанії і лише потім везти до Росії. Це невигідно, бо доведеться двічі платити ПДВ, каже співрозмовник The Moscow Times.

"У результаті 15% до ціни точно приплюсується. Якщо в тебе держзамовник, він, швидше за все, заплатить за техніку, а от конкурентоспроможність для комерційного продажу знижується", – пояснює він.

Водночас представники російських компаній припускають, що китайському банку можна буде подавати фальшиві маршрутні документи, оскільки "банкіри на кордонах стояти і перевіряти не будуть".

Як повідомлялося, раніше тижня міністр фінансів США Джанет Єллен після завершення чотириденних переговорів у Китаї прямо попередила китайські банки і експортні компанії про наслідки за допомогу у зміцненні військового потенціалу Росії.

Це відбулося через кілька днів після того, як президент США Джо Байден у телефонній розмові з китайським лідером Сі Цзіньпіном висловив занепокоєння щодо "підтримки Китаєм оборонно-промислової бази Росії".

У грудні минулого року Мінфін США попередив про накладення вторинних санкцій на банки, які сприяють угодам, за якими Росія закуповує напівпровідники, підшипники та інше обладнання, необхідне для російського ВПК.

Після цього відразу декілька китайських банків припинили приймати платежі з Росії навіть у юанях, кошти за такими трансакціями повертають російським клієнтам. Через загрозу запровадження вторинних санкцій США операції з російськими контрагентами також суттєво обмежили банки з Туреччини та ОАЕ.