Про це йдеться в дослідженні Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України.

Як зазначається, інтеграція українських мігрантів матиме вплив на показники ринку праці країн-реципієнтів.

Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі.

Зокрема, Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі в робочій силі країн єврозони українських мігрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Водночас робоча сила ЄС зросте на 0,2-0,8%, або на 0,3-1,3 млн осіб.

Хоча мігранти створюють додаткові виклики для державних фінансів у короткостроковій перспективі, якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін, довший ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання, найімовірніше, буде позитивним.

Переселенці, яким дозволено працювати та вільно пересуватися, поводитимуться як економічні мігранти і з часом створюватимуть відповідну додану вартість.

Натомість брак інвестицій у людський капітал мігрантів з боку країн їхнього перебування на ранніх етапах може призвести до більших витрат у довгостроковому періоді.

Водночас, якщо мігранти повертаються до країни походження після проходження певної адаптації, вплив на економіку країни, що їх прийняла, буде радше негативний, адже початкові витрати не компенсуються доходом від їхньої зайнятості в довгостроковій перспективі.

За розрахунками ОЕСР, робоча сила сукупно всіх країн ЄС зросте на 0,5% до кінця 2022 року, що вдвічі більше, ніж протягом попередньої хвилі мігрантів у 2014-2017 роках. Найбільший вплив очікується в Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%) та ще кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) – від 1% до 1,5%.

Зі свого боку зростання зайнятості в ЄС загалом може становити 0,4%. Якщо середньостатистичний мігрант у 2014-2017 роках був молодим чоловіком з базовою освітою, у 2022 році – це жінка з вищою освітою, часто з дітьми.

У результаті міграція, вірогідно, впливатиме на інші сегменти ринку праці: замість фізичної праці більшим попитом користуватимуться робочі місця в секторі послуг, зокрема на неповний робочий день з меншою кількістю нічних змін.

Однак, попри доволі оптимістичні для країн перебування українців оцінки, наявні дані свідчать про помірну інтеграцію вимушених мігрантів у їхні ринки праці. Так, хоча 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, у вересні лише 28% були працевлаштовані.

У Німеччині в червні було зареєстровано більше 350 тис. українців, які шукають роботу, однак менше 10% знайшли роботу.

У Франції було працевлаштовано лише близько 15% мігрантів, зважаючи на мовні бар’єри та відносно малу діаспору, в Іспанії – 13% із 90 тис. українців працездатного віку..

Натомість у Польщі 1,2 млн мігрантів отримали номери соціального страхування і близько половини з них знайшли роботу. Однак переважно вони працювали у сферах з нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі – хоча значна частина з них мала вищу кваліфікацію.

Згідно з останнім звітом МОП, статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати їхній вплив на ринок праці, який, однак, наразі не є загрозливим.

Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року, проте жодних ознак структурних змін ринку праці немає. У Польщі ж, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилося.

Таким чином, попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.