Про це йдеться в коментарі Національного банку щодо зміни реального ВВП у I кварталі 2020 року.

«У I кварталі 2020 року реальний ВВП скоротився на 1,3% у річному вимірі. Основні причини падіння української економіки в І кварталі – негативний вплив карантинних обмежень на сектори послуг, стрімке падіння інвестицій, поглиблення падіння споживання державного сектору на тлі складної фіскальної ситуації, сповільнення зростання приватного споживання та експорту на тлі послаблення зовнішнього попиту», - йдеться в повідомленні.

Фактичне падіння економіки було суттєвішим за оцінку НБУ, опубліковану в Інфляційному звіті за квітень 2020 року (0,5%). Це пов’язано з повільнішим зростанням споживчого та інвестиційного попиту в цей період, ніж очікувалося.

Вагомим фактором падіння ВВП стало падіння інвестицій. Валове нагромадження основного капіталу скоротилося на 21,4% в річному вимірі. Такі значні темпи падіння інвестицій востаннє спостерігалися під час кризи 2014-2015 років.

«До початку коронакризи українські підприємства мали позитивні ділові очікування. Більшість підприємств очікували поліпшення свого фінансового стану, зростання інвестиційних видатків на будівельні роботи, машини, обладнання та інвентар. Проте через коронакризу очікування не виправдалися», - зазначає НБУ.

У I кварталі 2020 року вперше з 2016 року великі та середні підприємства сформували чистий збиток у сумі 4,9 млрд грн. Частка збиткових підприємств зросла до 41% порівняно з 27% у І кварталі 2019 року.

Погіршення фінансових результатів бізнесу стало однією з основних причин падіння інвестицій, адже 65% капітальних інвестицій фінансуються за рахунок власних коштів підприємств. Серед інших причин падіння інвестицій: запровадження карантинних обмежень та невизначеність законодавчого поля щодо відкриття ринку землі та зеленої енергетики.

Споживчі витрати домогосподарств продовжували зростати попри коронакризу. Проте їх зростання сповільнилося до 8,1% у І кварталі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причини – повільніше зростання доходів населення, погіршення споживчих настроїв та зміна поведінки споживачів через запровадження карантинних обмежень.

Зокрема українці витрачали менше коштів на товари не першої необхідності. Ще одна причина меншого споживання – заборона на роботу непродуктових магазинів та ринків, що лише частково компенсувалося збільшенням інтернет-торгівлі.

Споживання державного сектору продовжувало зменшуватися – на 9,7% на тлі складної ситуації з доходами.

Фізичні обсяги експорту товарів та послуг зростали повільніше – на 0,9% р/р. Основні причини – звуження світового попиту та погіршення цінової кон'юнктури на зовнішніх ринках. Зокрема сповільнилося зростання експорту сільськогосподарських культур (зокрема зернових). Нижчими були фізичні обсяги експорту металургійної продукції (зокрема чорних металів).

Імпорт товарів та послуг скоротився на 4% р/р, зокрема знизився імпорт енергетичних товарів та легкових автомобілів. Серед основних причин – сповільнення споживчого попиту та суттєве падіння інвестицій.

Водночас унаслідок зростання експорту та падіння імпорту сформувався значний додатний внесок чистого експорту в зміну реального ВВП (2,7 відсоткових пунктів). Проте він був нівельований падінням запасів.

У розрізі видів діяльності у I кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Вагома причина цього – запровадження карантинних обмежень в Україні та у світі. Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг.

Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг – на 13% р/р, транспорті – 8,6% р/р. Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету, – освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні. Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, у тому числі через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві. Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат.

Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи.

У II кварталі 2020 року НБУ очікує поглиблення падіння реального ВВП. Здебільшого через дію карантинних заходів упродовж всього кварталу. Поступове пом'якшення карантину з середини травня, як і очікувалося, супроводжується відновленням економічної активності та зайнятості.

Проте наявні дані свідчать, що падіння за підсумками року, ймовірно, буде глибшим, ніж очікувалося у прогнозі, оприлюдненому в Інфляційному звіті за квітень 2020 року.

Нацбанк оголосить оновлений макроекономічний прогноз під час чергового пресбрифінгу з питань монетарної політики 23 липня 2020 року та опублікує в Інфляційному звіті 30 липня 2020 року.