Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко на брифінгу.

«Правління НБУ ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних. Суттєве підвищення облікової ставки, разом із іншими заходами, дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та знизити тиск на валютному ринку. Це посилить спроможність Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни», – сказав Кирило Шевченко.

Відповідно рефінансування відтепер коштує 27%, а по депозитним сертифікатам НБУ платитиме 23%.

Він нагадав, що на початку повномасштабного військового нападу росії на нашу країну Національний банк України утримувався від ухвалення рішень щодо облікової ставки.

«Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, зумовленого війною. Зміна облікової ставки не мала б достатнього впливу для стабілізації очікувань та для накопичення й утримання гривневих активів. Тому в перші місяці заходи НБУ в монетарній площині передусім спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів в економіці», – зазначив він.

Кирило Шевченко пояснив, що фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти Національним банком для закриття залишкового дефіциту валюти на міжбанківському ринку.

«Водночас поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. За таких умов відсутність належної винагороди за утримання гривневих активів посилює загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті, та інших ситуативних факторів», – зазначив він.

Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зростають. Якщо в березні-квітні вони становили в середньому $2 млрд, то в травні сягнули $3,4 млрд. «Протягом травня збільшилася різниця між курсом готівкового ринку та офіційним курсом, що посилило негативні ефекти для економіки», – зазначив голова НБУ. Він наголосив, що за відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці.

В квітні річна інфляція прискорилася до 16,4%. «За попередніми оцінками НБУ, у травні інфляція продовжила зростати», – сказав Кирило Шевченко. НБУ очікує загрозу подальшого погіршення інфляційних очікувань і перетікання гривневих заощаджень в іноземну валюту, тому повернення Національного банку до активної процентної політики має запобігти цим негативним тенденціям.

НБУ вважає, що незначне підвищення ключової ставки не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему через обмежену дієвість механізму монетарної трансмісії під час війни. По-друге, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів. По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.