Нацбанк пояснив, навіщо збирає дані про карткові операції

Нацбанк пояснив, навіщо збирає дані про карткові операції

Національний банк спростував хибні інтерпретації декількох ЗМІ, які стверджували, що Національний банк зобов’язав банки збирати дані про всі платежі фізичних осіб. Як зазначав раніше FinClub, лист НБУ стосувався юридичних осіб, які заключили з банками договори на надання платіжних послуг.

«У листі, який викликав резонанс у ЗМІ, не йдеться про фізичних осіб. Запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб», – заявили в пресслужбі НБУ.

Національний банк пояснив, що з метою посилення нагляду ще з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.

А зараз Національний банк надіслав банкам лист-нагадування № 25-0005/38228, щоб звернути увагу банків на необхідність своєчасного і коректного надання інформації згідно з вимогами, визначеними в попередніх листах.

Національний банк використовує цю інформацію в наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства. Аналіз узагальненої інформації вже дав змогу НБУ виявити проблематику використання послуг банків, у тому числі електронної комерції, з метою обслуговування тіньового ринку, зокрема обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу.

Наразі Національний банк продовжує перевірку низки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства у сфері платіжного законодавства та у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Зазначені дії, за оцінками Міністерства фінансів, сприяли значному збільшенню податкових надходжень до бюджету. За перші п’ять місяців 2023 року було перераховано до бюджету за організацію азартних ігор 2 млрд 378 млн грн, водночас за весь 2022 рік – лише 731 млн грн (з яких 220 млн грн надійшли у грудні – тобто з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік – лише 205 млн грн.

В цьому листі, про який розповідає НБУ, зазначається, що банки-еквайри мають надсилати НБУ інформацію стосовно клієнтів/суб'єктів господарювання/надавачів платіжних послуг, з якими у банка укладені договори.

НБУ виділяє три сегменти платежів, за які банки мають звітувати: 1) проведення оплати товарів та/або послуг в мережі Інтернет (сервіс інтернет-еквайрингу); 2) здійснення переказів з рахунку на рахунок з використанням реквізитів електронних платіжних засобів (сервіс P2P-переказів); 3) здійснення переказів з використанням реєстру платежів/електронних платіжних засобів (сервіси С2A та/або А2С).

В травні НБУ випустив обов’язкову вимогу, згідно з якою банки повинні проводити ретельну перевірку інтернет-платежів, що здійснюються українськими громадянами як оплата в казино онлайн.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу