Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко під час круглого столу «Банківська система у 2021 році: виклики та перспективи», який провів онлайн «Фінансовий клуб».

«Пандемія продовжує залишатися ключовим ризиком для макрофінансової стабільності на 2021 рік. Це не стосується виключно України. Дуже багато країн в світі шукають шляхи, щоб подолати цю кризу», – заявив Кирило Шевченко.

В 2020 році НБУ суттєво знизив облікову ставку – до 6%, тому в 2021-му його головним завданням залишатиметься збереження макрофінансової стабільності.

«Сьогодні ми бачимо залежність від того, як буде розгортатися епідемічна ситуація. Від цього залежать і темпи відновлення економіки, і наша монетарна політика. Наша монетарна політика є двоспрямованою. Якщо ми будемо бачити, що зростає попит, зростає інфляція, економіка продовжує відновлюватися, то НБУ може використовувати свої інструменти, щоб повернути інфляцію в запланований діапазон», – сказав він.

У протилежному сценарії НБУ може знизити облікову ставку. «Але якщо ми побачимо, що відбувається охолодження економіки, зупинення споживчого попиту, то ми в тому числі можемо реагувати зниженням відсоткової ставки», – зазначив пан Шевченко.

Банкіри солідарні з регулятором в тому, що пандемія та викликані нею наслідки є головними факторами, на які вони зважають. «Деякі виклики, з якими ми стикнулися цього року, продовжаться і наступного, принаймні на початку року. Йдеться  про обмеження та виклики, які принесла нам пандемія», – зазначив голова правління Кредобанку Єжи Яцек Шугаєв.

Голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов каже, що ми скоро забудемо слово «криза» в контексті ковіду, оскільки це все стає «новою реальністю». «Вона буде тривати якийсь період часу – 5-10 років, не відомо точно. Ситуація з коронавірусом призвела нас до того, що банки, їх клієнти, увесь світ прив’язалися до digital. А тому першу позицію тепер мають займати питання кібербезпеки. Другий урок – це захист прав споживачів, які отримують послуги дистанційно», – впевнений банкір.

Основним викликом для банків залишатимуться можливі втрати від погіршення якості кредитів, хоча поки що банки суттєво скоротили обсяги NPL на фоні збільшення витрат на резервування. За III квартал частка непрацюючих кредитів скоротилася на 2,9 в.п. – до 45,6% кредитного портфеля. «У жовтні цей процес продовжився, і на 1 листопада частка NPL становить 43,4%. Суттєву роботу зробили державні банки, які у червні – листопаді списали 111 млрд грн зарезервованої заборгованості», – зазначив пан Шевченко.

Цю роботу мають завершити і приватні банки. «Сьогодні увага в роботі з NPL зосереджена переважно на болючому питанні NPL в державних банках, але ми плануємо наступного року таку ж увагу приділити роботі з NPL і банків недержавного сектору, де є теж високі показники в певних банках», – розповів голова НБУ.