Про це йдеться в роз’ясненні Національного банку.

«Компанія-оболонка – це юридична особа чи траст, яка створюється для участі у схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Строк «життя» більшості таких компаній – до року», - зазначає регулятор.

Компанії-оболонки існують лише на папері та не здійснюють реальної господарської діяльності. Вони зазвичай не мають реальних офісів та працівників і можуть бути інструментом для відмивання «брудних» грошей.

НБУ наводить щонайменше п’ять ознак, які можуть вказувати на фіктивність компанії:

1. Сумнівність кінцевого бенефіціарного власника компанії. Якщо під час перевірки виявилося, що він є номінальним власником, директором чи бухгалтером багатьох інших компаній, то компанія з високою ймовірністю є компанією-оболонкою.

2. Потрібно звернути увагу на місце реєстрації власника компанії. Якщо місце реєстрації – офшорна юрисдикція або законодавством цієї держави передбачений механізм номінальної чи довірчої власності, або кінцевим бенефіціаром є людина, яка за своїм фінансовим станом, соціальним статусом, віком не може бути власником бізнесу, це також ознаки компанії-оболонки.

3. Якщо керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення, а керівництво компанії, кінцеві бенефіціари та її назва часто змінюються, це може вказувати на фіктивність компанії.

4. Якщо компанія не має виробничих потужностей, торговельно-складських приміщень, має незначну кількість співробітників, не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики, це також можуть бути ознаками компанії-оболонки.

5. Якщо компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучила значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, які не входять до її структури власності, вона може бути компанією-оболонкою.

Банк має проводити поглиблений аналіз компанії, яка має ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Потрібно перевірити фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, документи, які підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату податку на прибуток, найм персоналу чи наявність виробничих або офісних приміщень та інші фактори.

Водночас вимоги до здійснення такого аналізу не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, якщо їх структура власності є прозорою і дає змогу визначити кінцевого бенефіціара.

Новий закон про фінансовий моніторинг надав право суб’єктам фінмоніторингу обмінюватися інформацією про клієнтів, віднесених до категорії з неприйнятно високим ризиком. Обмін інформацією про компанії-оболонки, яким відмовлено в ділових відносинах, дозволить зменшити ризики їхнього використання для відмивання коштів.

У жовтні Нацбанк посилив санкції за порушення фінмоніторингу.

За 9 місяців 2020 року Держфінмоніторинг виявив фінансових операцій, пов’язаних з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, на 60 млрд грн.