Про це розповів директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін під час круглого столу на тему «Які валютні ризики несе 2021 рік?», організованого онлайн «Фінансовим клубом».

«В 2021 році ми бачимо зовнішній і внутрішній фактор – це пожвавлення ділової активності. Воно буде чинити підвищувальний тиск на курс з обох боків. Це буде і внутрішнє пожвавлення – ми надіємося на закінчення історії з вірусом. І зовнішнє пожвавлення – тримаються високі світові ціни на наші головні експортні товари: метал і агропродукцію. Також це пояснює імпорт інфляції, оскільки у нас ціни будуть зростати в тому числі за рахунок високих цін в світі», – сказав Олексій Лупін.

В інший бік курс будуть рухати нерезиденти, якщо вони продовжать купувати ОВДП.

«В січні ми бачимо, що нерезиденти продовжують купувати ОВДП невеликими порціями на кожному аукціоні от $100 млн до $150 млн. Різниця з 2019 роком у тому, що зараз нерезиденти обирають короткі папери. В 2019 році всі полюбляли в довжину – на 3-5 років. Але грудень і початок цього року показали, що нерезиденти зараз більше дивляться на строки до року», – розповів представник НБУ.

При цьому нерезиденти не тільки заводять валюту під купівлю ОВДП, але й зменшили виведення валюти – вони реінвестують в цінні папери кошти, отримані після погашення минулих випусків ОВДП.

Начальник управління казначейських операцій Банку Кредит Дніпро Юрій Гриненко в останні три місяці спостерігає боковий тренд на валютному ринку, в тому числі завдяки діям нерезидентів.

«В більшості завдяки тому, що нерезиденти почали звертати увагу знову на інструменти державного боргу України. Це зумовило корекцію і боковий тренд без суттєвих коливань», – сказав банкір.

На валютний ринок додатково вплинув січневий локдаун. «Локдаун відіграє свою роль, ділова активність уповільнюється, споживчий попит пригнічений. Що купувати, якщо магазини особливо не працюють? Можливе пожвавлення з боку імпортерів, коли будуть зніматися обмеження і пожвавиться ділова активність», – прогнозує  директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко.

Плюс зростання цін на енергоносії – нафту та газ – буде тиснути на курс. Серед інших факторів впливу пан Коваленко назвав бюджетне відшкодування ПДВ та політичний фактор.

Директорка з ринків капіталу Альфа-Банку Тетяна Попович очікує не «одновекторний тренд, а валютні коливання». «Через зростання цін на експортну продукцію експортна виручка продається в менших об’ємах – трохи притримується продаж валюти. І курс знизився. Через це виручка притримується також. Але на якомусь етапі експортери почнуть продавати», – розраховує Тетяна Попович.

Протягом року вагомим фактором буде МВФ, додає Юрій Гриненко. «Рік достатньо складний – потрібно погасити приблизно 400 млрд грн внутрішнього боргу та десь 585 млрд грн в цілому із зовнішнім. Плюс амбіційні плани по залученнях упродовж року. Сума достатньо загрозлива, тому допомога МВФ – це must have, тому що без неї буде фіаско. Після МВФ вже буде доступ до інших коштів нерезидентів, які дуже чутливі до питання співпраці України з МВФ», – розповів Юрій Гриненко.

Водночас заступник начальника казначейства ТАСкомбанку Олександр Клімчук зазначив такий фактор впливу на валютний курс, як запуск в 2021 році повноцінного ринку землі. «Якщо цей ринок відкриється, то очікується сплеск інвестицій в Україну, вливання фінансування в доларах і пониження курсу», – спрогнозував він.