Це рішення узгоджується зі сповільненням інфляції та поліпшенням інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень, заявили в НБУ.

Ідентичні очікування НБУ сформував ще у жовтні, коли його базовий прогноз передбачав зменшення облікової ставки до 15% в грудні і її утримання на цьому рівні протягом 2024 року.

З 15 грудня облікова ставка, а разом з нею і ставка за основною операцією НБУ з розміщення депозитних сертифікатів овернайт встановлюються на рівні 15%. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами знижена до 19%, а ставка за кредитами рефінансування – до 21%.

Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 25 січня 2024 року.

Інфляція в листопаді знизилася до 5,1%, навіть дещо швидше, ніж очікувалося. Сповільненню інфляції сприяло як розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю, так і поліпшення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Останнє зумовило й дещо швидше, ніж очікував НБУ, зниження базової інфляції.

За оцінками НБУ, показники інфляції в грудні залишатимуться близькими до поточних рівнів. Водночас зберігаються ризики пришвидшення інфляції через логістичні труднощі на західних кордонах та швидше вичерпання ефектів від значних урожаїв, передусім овочів.

Водночас, ураховуючи зниження інфляції та поліпшення очікувань, ставки за гривневими інструментами в реальному вимірі навіть дещо зросли. У результаті, гривневі інструменти і надалі залишаються привабливим засобом для заощаджень.

Адаптація до режиму керованої гнучкості обмінного курсу пройшла успішно. Валютний ринок залишився стійким після запровадження нового курсового режиму. НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку для задоволення структурного попиту та згладжування курсових коливань.

Рівень міжнародних резервів залишається достатнім для підтримання курсової стійкості. На кінець листопада міжнародні резерви НБУ становили близько $39 млрд. Упродовж останніх місяців вони зменшилися через меншу ритмічність надходження зовнішнього фінансування.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, водночас посилилися ризики в частині міжнародної допомоги.

Частково реалізувалися ризики ритмічності надходження зовнішньої фінансової допомоги. Зберігається високий рівень невизначеності щодо тривалості та інтенсивності війни.

НБУ припускає, що відчутне зниження безпекових ризиків відбудеться не раніше 2025 року. У разі тривалішого періоду активних бойових дій очікуються додаткові втрати економіки та суттєвіший інфляційний тиск.