Про це повідомляє індійське видання The Economic Times, на яке посилається Інтерфакс-Україна.

Ці гроші не дійшли до продавців алмазної сировини, оскільки банки отримали вказівки щодо цього від влади США, повідомило The Economic Times джерело в алмазній галузі.

Індійський галузевий регулятор, Рада зі сприяння експорту дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (Gem&Jewellery Export Promotion Council, GJEPC), намагається врегулювати цю ситуацію з OFAC, повідомив виданню глава GJEPC Віпул Шах.

«Ми намагаємося пояснити ОFAC, що платежі здійснювалися організаціям, які не підпадають під санкції, і деяким російським організаціям, задовго до набуття санкціями чинності», – повідомив він.

За словами заступника голови GJEPC Кіріта Бансалі, найближчим часом відбудеться ще один раунд переговорів із представниками країн G7, під час яких уряд Індії спробує досягти компромісу, забезпечивши поставки алмазів, але водночас захистивши інтереси уряду США.

Індія є одним із основних покупців алмазів, насамперед дрібної алмазної сировини з росії, і найбільшим у світі центром виробництва діамантів – у цій країні виготовляють 95% діамантів світу.

США в березні 2022 року заборонили ввезення алмазів і діамантів із росії, а у квітні «Алроса» потрапила в SDN list. Наразі Індія може вільно експортувати діаманти, вироблені з російської алмазної сировини, до США і країн G7, якщо вони зазнають значної обробки, ограновування та полірування дорогоцінних каменів. Проте G7 має намір упровадити систему відстеження алмазної сировини російського походження, щоб обмежити доходи рф від експорту цих дорогоцінних каменів.

Санкції США щодо російських алмазів завдають серйозної шкоди індійському центру виробництва діамантів Сурату, основним постачальником алмазної сировини для якого є російська «Алроса», повідомляли індійські ЗМІ. У травні-червні через нестачу алмазної сировини значну частину з мільйона індійських гранувальників було звільнено або відправлено у відпустку без збереження зарплати.

Нагадаємо, Велика Британія поширила обмежувальні заходи на шість білоруських підприємств, а також десять фізосіб та дев’ять компаній, пов’язаних з росією.