Продовжили погіршуватись показники зовнішньої торгівлі товарами. Зовнішньоторговельний дефіцит у серпні сягнув 3,03 млрд. дол., що є найгіршим показником з початку війни.

Сальдо вторинних доходів, за яким розраховуються обсяги поточних трансфертів приватного і державного сектору, в тому числі грантова, гуманітарна допомога, склало +1 млрд.дол., що також є найменшим показником з початку війни.

Як наслідок, дефіцит рахунку поточних операцій (об’єднує результати зовнішньої торгівлі товарами і послугами, сальдо доходів від інвестицій, оплати праці, поточних трансфертів) сягнув 2,16 млрд. дол., що також є найгіршим результатом з початку війни.

Сальдо фінансового рахунку завдяки запозиченням державного сектору залишалось додатнім (+ 0,99 млрд.дол.), але проти минулих місяців суттєво скоротилось.

Дефіцит платіжного балансу склав 1,17 млрд. дол., що є найгіршим результатом з червня минулого року.

Дві основні причини погіршення платіжного балансу в серпні – розширення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами й менші обсяги зовнішнього фінансування бюджету.

Прямим наслідком стало збільшення тиску на валютному ринку: збільшився обсяг інтервенцій НБУ на міжбанку, на готівковому ринку гривня девальвувала у межах 2%, у вересні знадобились додаткові дії НБУ для збільшення пропозиції готівкової валюти банками і згладжування валютних коливань.

Збільшення обсягів експорту, ритмічне і повне отримання зовнішньої допомоги на фінансування бюджету залишаються критично важливими для утримання макрофінансової стабільності.

Нагадаємо, у Нацбанку очікують, що дефіцит електроенергії протягом четвертого кварталу 2023 року не перевищуватиме 5%.