Це підтвердила перша заступниця Голови Національного банку Катерина Рожкова в інтерв’ю Економічній правді.

За словами Рожкової, оновлення прогнозу щодо рівня непрацюючих кредитів з 30% до 20%, зафіксованого в останньому Звіті про фінансову стабільність, відбулося завдяки тому, що песимістичний сценарій з критичними наслідками для економіки від енергетичного терору не реалізувався, а безпекова ситуація завдяки Збройним силам України відносно стабілізувалася.

"Коли ми прогнозували приріст NPL (непрацюючих кредитів – ЕП) на 30% від кредитного портфеля, то брали до уваги результати енергетичного терору. Тоді ми очікували, що дефіцит електроенергії збережеться, що вплине на обсяги виробництва та знизить споживання", - пояснила Рожкова.

За її словами, кредити, які не обслуговуються, за якими втрачені застави чи потужності або потужності розташовані там, де йдуть бої чи на тимчасово окупованих територіях, банки зарезервували ще у 2022 році.

"Однак є значна кількість компаній, які мали розгалужену мережу потужностей, складів. Щось могло постраждати, а щось – ні. Такі підприємства продовжують працювати, але їхні обсяги виробництва знизилися. Ця категорія клієнтів отримала від банків короткострокову реструктуризацію до моменту стабілізації, але вірогідність того, що вони можуть опинитися в NPL, достатньо висока", - зазначила Рожкова.

Нагадаємо, в Національному банку цьогоріч не виключають необхідність в докапіталізації державного Укрексімбанку.