Про це свідчать розрахунки проведені експертами KSE Institute.

Зазначається, що в основі розрахунків закладені обсяги видобутку та експорту нафти у рф в межах її квот в картелі ОПЕК+, які існували до вторгнення в Україну, та розмір дисконту, з яким росія змушена продавати власну нафту.

Так, ціновий дисконт на російську марку нафти Urals коливається в межах 30%, а географія постачань через поступове скорочення купівлі нафти західними державами зміщується на схід.

Зокрема, у травні 2022 року у порівнянні з лютим 2022 року Туреччина збільшила імпорт російської нафти на 50%, Китай – на 25%, а Індія – на 800%. При цьому країни-члени ОЕСР в Азії практично повністю відмовилася від російської нафти у травні 2022 року, ЄС скоротив її купівлю на 12%, а США та Велика Британія разом знизили обсяги імпорту на 89% порівняно з лютим 2022 року.

За розрахунками KSE Institute, у 2023 році видобуток нафти у рф скоротиться до 7,27 млн б/д, що на 3,1 млн б/д менше за сьогоднішній показник або ж на 38% менше чинної квоти у ОПЕК+.

Зокрема, падіння обсягів очікується завдяки остаточній забороні транспортувати російську нафту до країн ЄС морським шляхом, запровадженій у шостому пакеті санкцій Євросоюзу і зобов’язанням Польщі і Німеччини припинити імпорт російської нафти трубопроводом «Дружба» до кінця 2022 року. У такий спосіб ЄС знизить імпорт російської нафти на 90% протягом наступних семи місяців.

За словами керівника Центру енергетичних і кліматичних досліджень KSE Бориса Додонова, можливості перенаправлення цих обсягів на інші ринки є дуже обмеженими, а проєкти з видобутку будуть відкладені на невизначений термін, оскільки західні інвестори, сервісні компанії та кредитори залишають росію.

«Майже $80 млрд недоотриманих рф нафтових доходів – це конкретна плата за агресію проти України. Зважаючи на обмеження на постачання технологічного обладнання для нафтогазового сектору та вихід багатьох ТНК із спільних з рф енергетичних проєктів, російську нафтову галузь очікує подальша стагнація», – зазначила керівниця Інституту KSE Наталія Шаповал.

Нагадаємо, обсяг прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування будівель та інфраструктури складає щонайменше $95,5 млрд (2,6 трлн грн). На відновлення зруйнованих активів необхідно понад $165 млрд.