Про це повідомляє Державна служба статистики.

В порівнянні із 2022 роком номінальна середня зарплата зросла на 17,5% (+2594 грн), а в реальному вимірі (з врахуванням інфляції) – зросла на 4,1%.

Найвищі середньомісячні зарплати в 2023 році були у наступних 5 секторах:

Інформація та телекомунікації – 37 946 грн.

Фінансова та страхова діяльність – 34 393 грн.

Авіаційний транспорт – 31 391 грн.

Професійна, наукова та технічна діяльність – 23 413 грн.

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 23 395 грн.

Найнижчі середньомісячні зарплати в 2023 році були у наступних 5 секторах:

Функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 10 990 грн.

Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг – 11 345 грн.

Поштова та кур'єрська діяльність – 11 830 грн.

Тимчасове розміщування й організація харчування – 12 300 грн.

Освіта – 12 439 грн.

"У 2023 році зростання реальних зарплат поновилось, що підтримало відновлення економіки. Втрати у офіційних трудових доходах з початку повномасштабної війни залишаються вагомими. У реальному вимірі (з врахуванням  інфляції) середня зарплата за 2023 рік залишається на 8,3% меншою, ніж до повномасштабної війни у 2021 році", – заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У доларовому еквіваленті (за офіційним середнім курсом) середня зарплата була на 7,1% меншою – $514 і $477 відповідно у 2021 і 2023 рр.

"Утім ці втрати могли бути більшими. Втримання відносно низької інфляції під час війни дозволило мінімізувати втрати у реальних доходах. Досвід балканських країн, які поринули у гіперінфляційну спіраль під час війни, є найкращим нагадуванням як може бути", – впевнений Данило Гетманцев.

Розрив у рівні зарплат між секторами економіки залишається значним. За час повномасштабної війни він збільшився. Наразі це 3,5 рази - між IT і діяльністю у сфері бібліотек, архівів, музеїв. До війни – 3,1 рази.

"Прив’язка умов мобілізації до певного рівня зарплат і відповідно сплати податків, буде дискримінувати працівників секторів/ галузей з історично нижчою оплатою праці, не кажучи вже про дискримінацію працівників у прифронтових областях, ВПЛ, за старшим віком (50-60 років), які мають гірші умови для працевлаштування", – зазначив він.