Суд арештував активи власника Дельта Банка Лагуна на 690 млн грн

Суд арештував активи власника Дельта Банка Лагуна на 690 млн грн

Північний апеляційний господарський суд 10 грудня за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наклав арешт на активи, які належать власнику ПАТ «Дельта Банк» Миколі Лагуну.

«Таким чином суд задовольнив апеляційну скаргу Фонду на ухвалу Господарського суду Києва від 2 жовтня 2019 року в справі №910/7338/19 про стягнення з власника ПАТ «Дельта Банк» Лагуна М.І. шкоди, завданої банку та його кредиторам у розмірі 691 297 606,40 грн та заборонив йому вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна в межах суми стягнення», - йдеться в повідомленні ФГВФО.

Там вважають, що це забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення судом позовних вимог, і є першим прикладом застосування судом розумного підходу встановлення балансу інтересів кредитора у цій категорії справ.

За іншим позовом Фонду (у справі №910/7186/19), у якому Лагун виступає відповідачем спільно з сімома іншими пов’язаними особами ПАТ «Дельта Банк», Північний апеляційний господарський суд 27 листопада підтвердив ухвалу суду першої інстанції про залишення цього колективного позову без розгляду через нібито порушення правил об’єднання позовних вимог.

Наразі ФГВФО готує касаційну скаргу, оскільки під час прийняття рішень про залишення позову без розгляду судами першої та апеляційної інстанцій були допущені численні процесуальні помилки, а саме:

- порушення правил об’єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви ще на етапі вирішення питання про відкриття провадження. Однак суд першої інстанції не тільки відкрив провадження, а й провів 4 підготовчих засідання, і лише після цього раптово дійшов висновку про залишення позову без розгляду;

- позивач (ФГВФО) заявив лише одну солідарну позовну вимогу, що виключає можливість об’єднання вимог в принципі, оскільки очевидно, що об’єднати можна те, чого два або більше. Проте судами першої та апеляційної інстанцій були проігноровані ці підходи правозастосування, хоча вони визначені в тому числі практикою Верховного Суду;

- процесуальне законодавство допускає об’єднання в одній позовній заяві декількох вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Цікаво, що наразі в провадженні господарських судів перебуває 25 справ цієї категорії, 15 з яких розглядають суди різних інстанцій по суті, не вбачаючи при цьому жодних ускладнень в тому, що Фонд гарантування одночасно описує в позовній заяві декілька епізодів порушень з боку відповідачів, що призвели до заподіяння шкоди банку та його кредиторам, об’єднаних як підставою їх виникнення – факт заподіяння шкоди, так і поданими доказами. В решті 10 випадках за аналогічних обставин суди приходили до висновків про порушення з боку Фонду гарантування правил об’єднання позовних вимог. При цьому суди касаційної інстанції відмовлялись навіть допускати до розгляду касаційні скарги Фонду гарантування.

Відтак, Фонд ініціюватиме не тільки касаційне оскарження рішень суду про залишення позову без розгляду, а й винесення питання правомірності об’єднання позовних вимог на розгляд Великої Палати Верховного Суду як виключної правової проблеми.

Фонд гарантування вкладів продовжує дії зі стягнення шкоди з власників та інших пов’язаних осіб ПАТ «Дельта Банк» в інтересах кредиторів банку.

Нагадаємо, що 21 листопада Національний банк через суд домігся погашення заборгованості на 924 млн грн за кредитом рефінансування Дельта Банку, наданого ще у 2014 році.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу