Це випливає з відповіді федерального уряду на письмове запитання депутата від партії "Ліві" Крістіана Гьорке, яка доступна порталу t-online, передає Європейська правда.

Згідно з нею, на сьогоднішній день в Німеччині під дією санкцій перебуває близько 5,22 млрд євро – а це на 30 млн євро менше, ніж у березні.

"Попередні санкційні закони, очевидно, були лише паперовими тиграми", – сказав Гьорке в інтерв'ю t-online. Банки та нотаріуси, як і раніше, не зобов'язані звітувати про активи своїх клієнтів. Хоча федеральний міністр фінансів Крістіан Лінднер хвалиться запланованим створенням Федерального управління фінансової кримінальної поліції – новий орган з'явиться не раніше 2025 року. "Відповіді потрібні тут і зараз", – сказав Гьорке.

Навесні 2022 року стало очевидно, що слідчі в Німеччині зіткнулися з численними труднощами в полюванні на активи олігархів. Закон про застосування санкцій І мав на меті виправити деякі з них: він вимагав від понад 1 000 осіб, які потрапили під санкції, і понад 100 компаній повідомити про свої активи. Усім, хто цього не зробив, загрожувало покарання. Наприкінці 2022 року було ухвалено Закон про застосування санкцій II, який посилив боротьбу з активами олігархів.

Серед іншого, при Головному митному управлінні було створено "Центральний офіс із забезпечення виконання санкцій", який поки що, вочевидь, займається переважно бюрократією, підбором персоналу та роботою з розвитку. У майбутньому він також покликаний посилити боротьбу з відмиванням грошей у секторі нерухомості.

Поки що, однак, успіх заходів був обмеженим: кількість заморожених активів зростала дуже повільно – зараз вона навіть падає.

Нагадаємо, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах програми "Конкурентоспроможна економіка України" виділило $2 млн на гранти українському малому та середньому бізнесу. У рамках програми передбачено надання близько 30 грантів із обсягом від $35 тис. до $90 тис.