Про це свідчать Загальні тенденції тіньової економіки в Україні у 2020 році Мінекономіки.

«Ускладнення умов економічної діяльності, внаслідок запровадження протиепідемічних заходів в Україні та світі, спричинили природне бажання суб’єктів господарювання зменшити ризики втрати лімітованих ресурсів (на тлі суттєвого зростання збитків в економіці через тимчасові, але непрогнозовані у часі, обмеження ділової активності), що і призвело до зростання тінізації економіки», - йдеться у документі.

У Мінекономіки зазначають, що отримане за 2020 рік зростання рівня тіні є меншим порівняно зі зростанням упродовж попередніх кризових періодів (зокрема за підсумком кризи 2014 року).

Два з чотирьох методів розрахунку тіньової економіки зафіксували збільшення рівня порівняно з 2019 роком: метод збитковості підприємств - на 7% до 27% офіційного ВВП, а також монетарний метод - на 1% до 31% ВВП.

Оцінку рівня тіньової економіки за методом збитковості підприємств здійснено на основі попередніх статистичних даних про фінансові результати діяльності до оподаткування великих та середніх підприємств, тобто без малих підприємств і мікропідприємств.

Міністерство зазначає, що за окремими видами економічної діяльності (ВЕД), за винятком фінансової та страхової, компанії показали невиправдано високе зростання збитковості підприємств.

Найбільше частка тіньового сектору зросла у сфері «Операції з нерухомим майном» - на 17% до 41% від валової доданої вартості у ВЕД), «Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» - на 14% до 48%, у добувній промисловості і розробленні кар'єрів - на 9% до 41%.

Водночас у фінансовій і страховій діяльності міністерство зафіксувало тенденцію до скорочення «тіні» на 4% до 23% від обсягу валової доданої вартості у ВЕД.

Метод «витрати населення - роздрібний товарооборот» також показав скорочення рівня тіньової економіки - на 3% до 22% ВВП, а за електричним методом скорочення становило 2% до 23% ВВП.

У Мінекономіки зазначили, що зростання тіньової економіки у 2020 році, насамперед, є наслідком складних, неординарних умов, в яких функціонували економічні агенти під час коронакризи.

«Це свідчить про неординарність проявів коронакризи. Пандемія та запроваджені безпрецедентні карантинні обмеження зумовили часткову зміну мотивації у поведінці економічних суб’єктів (у сферах як виробництва, так і споживання)», - йдеться в документі.

Системними чинниками, що стримують процеси детінізації, відомство називає: низький рівень захисту прав власності та ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів, недостатній рівень захисту інтелектуальної власності, недосконалість судової системи, високий рівень корупції та наявність непідконтрольних територій.