Відповідний поточний фінансовий результат зазначений у оборотно-сальдовому балансі Укрексімбанку на 1 квітня.

Ще за підсумками січня-лютого 2020 року Укрексімбанк мав прибуток 360,3 млн грн. Але вже у березні банк отримав збиток у 2,63 млрд грн, чим суттєво погіршив результат перших трьох місяців року.

Саме в березні уряд запровадив карантин, але на банківські баланси суттєвіше вплинув інший фактор: в березні гривня девальвувала до долара США на 14,2%. Суттєву частку NPL цього державного банку становлять валютні корпоративні кредити.

Крім цього, банк отримав 2,6 млрд грн збитку від переоцінки боргових фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ймовірно це ОВДП).

Новий голова Укрексімбанку Євген Мецгер вже попередив про необхідність докапіталізації. «В період пандемії нам необхідно надати підтримку низці наших клієнтів і ключовим секторам економіки. Без додаткового капіталу ми цього зробити не зможемо», - наголосив він.

Мецгер відзначив, що розраховувати на власні сили, отримувати прибуток, потім його інвестувати у капітал – це довгий шлях, враховуючи, що прибуток банку 2019 року не дозволяє реінвестувати його в капітал. Чистий прибуток за 2019 рік становив 63,6 млн грн.

У бюджеті не передбачені кошти на докапіталізацію банку, але Укрексімбанк розпочав діалог. «Діалог з Міністерством фінансів, як представником власника, і з Національним банком, як регулятором, йде. Я не хочу цього приховувати», - каже Мецгер.

Він додав, що докапіталізація банку - це питання цього року. «Менеджмент спочатку обговорить ситуацію, що склалася, і прогноз діяльності з наглядовою радою, а потім попросить її звернутися по докапіталізацію до уряду. На весь цикл, припускаємо, нам буде потрібен час до кінця другого кварталу», - заявив голова банку.

Кабінет міністрів рекомендує обмежити розмір заробітної плати керівників державних банків, членів їх правлінь і наглядових рад лише на період карантину на рівні 47 тис. грн.

Укрексімбанку в минулому році пройшов стрес-тестування НБУ і до 1 вересня 2019 року зменшив потребу в капіталі за базовим макросценарієм (економічне зростання) до 3,7 млрд грн, а за несприятливим (девальвація і рецесія) - до 12,2 млрд грн.