Премь'єр-міністр Денис Шмигаль Премь'єр-міністр Денис Шмигаль

Уряд планує збільшити дефіцит бюджету на 0,2 трлн грн

Кабінет міністрів підготував зміни до закону про державний бюджет 2020 року, які передбачають зростання його дефіциту на 202 млрд грн і витрачання в ручному режимі Мінфіном 124 млрд грн.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), який оприлюднив нові бюджетні показники.

Доходи бюджету будуть зменшені на 116,9 млрд грн (до 0,979 трлн грн), а видатки збільшать на 86,3 млрд грн (до 1,27 трлн грн).

«Відповідно дефіцит державного бюджету збільшиться на 202 млрд грн», – зазначив він. Дефіцит складе 298,4 млрд грн.

Для фінансування цього дефіциту Мінфін планує брати більше і внутрішніх позик (+147 млрд грн), і зовнішніх позик (+131 млрд грн). Обслуговування державного боргу збільшиться на 3,3 млрд грн (до 144,8 млрд грн).

НБУ вже повідомляв, що уряд хоче отримати кредитні кошти МВФ для фінансування дефіциту бюджету. А президент Володимир Зеленський просив у МВФ більше грошей на боротьбу з коронавірусом і COVID-19.

Найбільше коштів отримає Мінфін, видатки якого зростуть до 314 млрд грн.

В тому числі буде створений «Стабілізаційний фонд» у розмірі 124,2 млрд грн.

«Його буде розподіляти Кабмін практично в ручному режимі», – зазначив він.

Гончаренко оприлюднив файл «Зміни до додатка № 3 до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік» (файл доданий до новини).

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства отримає на 5,7 млрд грн менше (скорочення до 12,25 млрд грн) через повне скасування підтримки сільскогосподарських виробників на 4 млрд грн, скасування створення Фонду національного багатства на 250 млн грн, відмови від створення Фонду часткового гарантування кредитів на 240 млн грн, обнулення фінансування торгових представництв за кордоном.

Нагадаємо, що підтримка АПК на 4 млрд грн мала підтримати фермерів під час запуску ринку землі, ухвалення якого є вимогою МВФ.

На це вже негативно відреагував колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

Міністерство освіти і науки отримає на 6,95 млрд грн менше (124,6 млрд грн), в тому числі за рахунок скасування 1,42 млрд грн субвенції на "Нову українську школу", зменшення на 1,5 млрд грн субвенції на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" і на 1,5 млрд грн підтримки молодих вчителів, тощо. Національний фонд досліджень втрачає 500 млн грн.

Ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад вже детально пояснила, що відбудеться в сфері освіти.

Навіть Міністерство охорони здоров’я отримає менше на 0,4 млрд грн (115,5 млрд грн). Навіть скорочується фінансування навчальних медичних закладів (-362 млн грн).

Скорочується фінансування Міністерства розвитку громад та територій в 7 разів - до 1,9 млрд грн. Державний фонд регіонального розвитку втрачає 7,5 млрд грн, об'єднані територіальні громади не отримають 2,1 млрд грн на інфраструктуру, а регіони не отримають 2 млрд грн на соціально-економічний розвиток, Фонд енергоефективності втрачає усі 1,6 млрд грн.

Фінансування Укравтодору зменшується на 9,7 млрд грн (до 57,8 млрд грн). Наприклад, фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення скорочується на 5,5 млрд грн.

Буде зменшена підтримка національного кінематографу (-748 млн грн; залишили лише 10 млн грн), театрів (-246 млн грн), Українського інституту книги (-130 млн грн), Українського культурного фонду (-620 млн грн).

Фінансування місцевих виборів, які заплановані на жовтень 2020-го року, фактично скасовується: скорочується з 2,156 млрд грн до 1,291 млн грн.

Скасовується і перепис населення: фінансування статистичних спостережень зменшується на 1,3 млрд грн.

Мінсоцполітики отримає на 8 млрд грн більше (до 302 млрд грн), наприклад, на 19,68 млрд грн збільшується дотація Пенсійному фонду. Витрати на субсидії скорочуються на 8,3 млрд грн - з 47,6 млрд грн до 39,3 млрд грн, а виплати малозабезпеченним сім'ям - на 1,9 млрд грн (до 60,7 млрд грн).

Фінансування НСТУ (UA: Перший) зменшиться на 478 млн грн (до 1,2 млрд грн).

«Крім повного урізання бюджету, уряд вирішив забрати податок на паливо в розмірі 13,44%, який йшов до місцевих бюджетів. Тобто, після того, як скасували податок на оренду землі і нерухомість, зараз хочуть скасувати і збір акцизу з палива до місцевих бюджетів і туристичний збір. По суті, місцеву владу ставлять на коліна. Ось так і закінчується епоха децентралізації в Україні», – зазначив депутат.

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до уряду з проханням не позбавляти громади 13 млрд грн доходів із місцевих акцизів і субвенцій.

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook

Завантажити прикріплення:

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу