Міністр фінансів Естонії заявив про початок економічної кризи
Естонія увійшла в фазу економічної кризи, що призведе зокрема до скорочення балансів підприємств, неможливості фінансування випуском облігацій, відкликання банками кредитів.
Про це в ефірі естонського телеканалу заявив міністр фінансів Естонії Мартін Хельме, коментуючи наслідки епідемії коронавірусу і цінової війни на нафтовому ринку для економіки країни.
«Цифри показують, що такого різкого падіння не було з 2008 року. І це буде мати наслідки в реальному житті. Баланси підприємств різко скоротяться, а банки почнуть відкликати кредити або вимагати додаткового забезпечення. Підприємства, які фінансують себе випуском облігацій, більше не зможуть це робити», - зазначив Хельме, повідомляє ERR.
За його словами, економічна криза в Естонії вже настала, і питання тепер у тому, як звести до мінімуму її наслідки і знайти можливості отримати від неї якусь користь. Однак планування наперед практично неможливе через непередбачувану ситуацію, що змінюється.
«Ми бачимо, що все сталося протягом двох місяців, у європейському контексті - двох тижнів. Перший висновок - такої поганої «видимості», яка зараз в економіці, у нас ніколи не було. Ми не маємо можливості прогнозувати, що буде через два тижні , через два місяці», - сказав міністр фінансів.
Він також наголосив, що західні країни зараз знаходяться в значно складнішій ситуації, ніж під час кризи 2008 року.
«Як у світовій, так і у європейській економіці боргове навантаження вище, ніж 10 років тому. Безробіття більше. Конкурентоспроможність гірша, ніж до кризи 2008 року. Говорили, що буде плавне падіння. Тепер замість цього пузир оглушливо луснув», - пояснив Хельме.
При цьому він зазначив, що в кожній кризі є і щось позитивне. Наприклад, бюджетні правила єврозони, які заважають Естонії брати кредити, допускають винятки в надзвичайних ситуаціях.
«В європейських бюджетних правилах є абсолютно чіткий виняток: у разі непередбаченої події ці правила не діють. Якщо буде падіння, то буде і право витрачати більше, відвести бюджет в мінус», - пояснив міністр.
За його словами, уряд Естонії не буде урізати бюджетні витрати, оскільки це посилить спад.
«Тепер ми очевидно в фазі економічного спаду, і найгірше, що можна зробити в такій фазі - це скорочення державних витрат, яке посилює спад. Все ж таки дуже велика частина економіки пов'язана з державними інвестиціями і зарплатами публічного сектору. Якщо ми почнемо їх урізати , то ми посилимо спад. Цього нам точно робити не можна», - наголосив Хельме.
Він підтвердив, що уряд не думає про скорочення бюджету, і так звана «комісія крокодилів» найближчим часом стягуватися не буде. «Це спосіб думок, що був 10 років тому, що найважливіше - це рівновага бюджету, щоб він не пішов у мінус, зовсім далекий для нинішнього уряду. Ніякого божевільного урізання точно не буде», - пообіцяв міністр фінансів.
Хельме зазначив, що державні інвестиції в будь-якому разі дають позитивний ефект в довгостроковій перспективі, і нині було б нерозумно відмовлятися від кредитів. «Крім того, це обійдеться дешево: пропозиція грошей центральними банками була масовою, а Естонія – «золотий» клієнт. Бюджетні правила дозволяють гнучкість», - додав він. При цьому естонський міністр фінансів не зміг назвати точні розміри можливих кредитів.
Крім того, міністерство фінансів Естонії поки не бачить аномалій і негативних індикаторів в податкових надходженнях, але до цього тепер потрібно бути готовим. За словами Хельме, один з варіантів допомоги підприємствам, причому найшвидший - зниження податків, хоча б на короткий час або ж для конкретного сектору.
«Це ми можемо зробити одразу, це як стимулюючий укол в вену. Хоч би в якому розмірі ми це зробили - 100, 200, 500 млн - це відразу потрапить в економіку», - сказав він.
Хельме прогнозує, що падіння цін на нафту буде тимчасовим, і вони повернуться до рівня $60-65 за барель максимум протягом шести місяців.
Більш серйозну стурбованість в естонському уряді викликають проблеми сланцевого сектору, які створює різке здешевлення нафти, тому уряд має намір підтримати цей сектор, зокрема компанію Eesti Energia.
За словами Хельме, важливо надати допомогу й іншим підприємствам, а також запобігти зростанню безробіття і заморожуванню кредитів банками.
Нагадаємо, нещодавно уряд Лівану оголосив про нездатність країни погасити свої боргові зобов'язання та призупинення виплат по еврооблігаціях на $9 млрд, що означає дефолт за зовнішнім боргом.
Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook.
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини