Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Дев'ятеро учасників дискусії, що підтримали рішення про 20% ставку, вважають, що помірне зниження облікової ставки на 2 в. п. не створить загроз для привабливості гривневих заощаджень, а отже, і для курсової стійкості, сталого зниження інфляції та для подальшої реалізації Стратегії. Водночас такий крок підтримає відновлення економіки.

Як свідчать поточні тенденції, поступове пом’якшення процентної політики сприяє збереженню зацікавленості інвесторів у фіксації дохідності в строкових інструментах – як депозитах, так і ОВДП. Це, в тому числі, посилює спроможність уряду залучати кошти на внутрішньому борговому ринку за меншими ставками на довші строки.

Отже, мінімізується й загроза відновлення емісійного фінансування бюджету, що особливо важливо в умовах виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності. Крім того, завдяки збереженню привабливості гривні й надалі триває зв'язування гривневих коштів населення в строкових інструментах, що посилює спроможність НБУ зберігати стійкість валютного ринку. За поточного монетарного режиму курсова стійкість залишається основним якорем для очікувань економічних агентів, тому завдання збереження довіри до національної валюти є вкрай важливим.

Водночас ці учасники дискусії погодилися, що стрімкіше зниження облікової ставки могло б створити загрози під час реалізації Стратегії. Зокрема, один із членів КМП зауважив, що перша реакція ставок за строковими гривневими депозитами населення у відповідь на початок циклу зниження облікової ставки була доволі стрімкою. Це підтверджує гіпотезу, що за суттєвішого зниження облікової ставки банки можуть бути схильними швидше знижувати депозитні ставки, ураховуючи рекордний профіцит ліквідності, високу концентрацію ринку депозитів населення та стрімке зниження інфляції.

Двоє членів КМП висловилися за суттєвіше зниження облікової ставки – до 19% у вересні. Вони вважають, що тривале сповільнення інфляції швидше за прогноз НБУ свідчить про хронічну переоцінку інфляційних ризиків. Фактична макроекономічна ситуація виявилася значно кращою, ніж очікувалося ще на початку цього року. Заходи НБУ з підвищення привабливості гривневих активів спрацювали, їх ефекти тривають, тому НБУ може діяти сміливіше. Суттєвіше за прогноз зниження облікової ставки не створюватиме загроз для привабливості гривневих заощаджень, адже поточна дохідність гривневих активів із надлишком захищає заощадження від інфляційного знецінення. Один з цих членів КМП висловив упевненість, що інфляція і надалі перебуватиме на рівні менше 10%, у тому числі й упродовж наступного року. Цьому зокрема сприятиме зниження внутрішніх цін на продовольство завдяки гарним врожаям та з огляду на складнощі з експортом цієї продукції.

Крім того, на споживчих цінах позначатиметься і сповільнення глобальної інфляції. З огляду на це й надалі варто очікувати поліпшення інфляційних очікувань, що створює додатковий простір для дещо швидшого зниження облікової ставки. Інший учасник дискусії додав, що, попри важливість збереження послідовності монетарної політики, варто і надалі гнучко адаптуватися до ситуації, що швидко змінюється. Так, у липні з огляду на стрімкіше, ніж очікувалося, зниження інфляції, тривалу стійку ситуацію на валютному ринку, а також високий рівень міжнародних резервів НБУ розпочав цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачав квітневий прогноз. Це рішення не мало негативного впливу на привабливість гривневих заощаджень, водночас підтримує відновлення економіки.

НБУ варто діяти рішучіше і за потреби ухвалювати рішення, які, можливо, не повністю відповідають прогнозним траєкторіям та/або ринковим очікуванням. Ситуація може і надалі змінюватися занадто швидко через чинники, які наразі неможливо передбачити у прогнозі. Ці члени КМП також погодилися, що, попри певну невизначеність із міжнародним фінансуванням на наступний рік, фінансова підтримка зберігатиметься в достатніх обсягах, оскільки Україна виконуватиме свої зобов’язання перед партнерами. Отже, НБУ підтримуватиме міжнародні резерви на високому рівні та зберігатиме спроможність забезпечувати курсову стійкість, у тому числі за подальшого пом'якшення обмежень та на етапі переходу до керованої курсової гнучкості.