Законопроєктом №4439 зокрема пропонується:

- відтермінувати з 1 квітня 2021 року до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО/програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) для ФОПів II-IV груп платників єдиного податку;

- визначити граничний обсяг доходів для використання спрощеної системи сплати єдиного податку;

- скасувати механізм компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафів;

- скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);

- подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів штрафів за порушення окремих вимог закону щодо використання РРО;

- запровадити поняття «дистанційні послуги» та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Червневому траншу МВФ передувало ухвалення закону про запровадження з 1 січня 2021 року фіскальної підзвітності при видачі касових чеків учасниками спрощеного режиму оподаткування з обов’язковим використанням касових апаратів та електронного касового обліку. А зараз Україна намагається отримати наступний транш МВФ, який Фонд не поспішає надавати через постійний відкат реформ (див. "Чому Україні важко переконати МВФ позичити їй гроші").

Необхідність відтермінування РРО виникла через посилення карантинних обмежень. Новий законопроєкт має забезпечити створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Торік у жовтні президент Зеленський підписав законопроєкти про обов’язкове застосування РРО в торгівлі, громадському харчуванні та сфері послуг для детінізації розрахунків.

Згідно законам, з 1 січня 2021 року використання програмних РРО стане обов’язковим для ФОПів ІІ-IV груп ризикових видів діяльності: торгівля ювелірними виробами, текстильними товарами, вживаними товарами в магазинах, автозапчастинами, надання послуг готелями, ресторанами та турагенціями.

А з 1 квітня 2021 року такий обов’язок торкнеться всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп. Водночас обов'язковість застосування РРО не торкнеться фізосіб, а також ФОПів із I групи.

Законом передбачено, що функцію програмного РРО може виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон), на який встановлено програмне забезпечення.

З 1 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО став доступним для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі. Реєстрація «РРО в смартфоні» здійснюється через електронний кабінет.

3 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який мав відстрочити запровадження обов'язкових РРО для ФОПів до 1 січня 2022 року.

Однак парламент не підтримав відтермінування запровадження РРО для бізнесу. Проєкт закону передали на доопрацювання до профільного комітету.

17 листопада Рада вдруге провалила відстрочення впровадження РРО для ФОПів на спрощеній системі оподаткування до 2022 року.

Це спровокувало масові акції протесту підприємців, які виступають проти обов'язкового запровадження касових апаратів.

Після цього в Раді вирішили звільнити голову фінансового комітету Данила Гетманцева.