Одним із великих інфраструктурних проєктів в сфері енергетики, які реалізуються коштом міжнародних фінансових донорів, є Другий проєкт з передачі електроенергії (ППЕ-2). Він фінансується МБРР та Фондом чистих технологій.

Головною метою проєкту є підвищення рівня безпеки, надійності та ефективності передавання електроенергії, а також поліпшення ситуації з компенсацією реактивної потужності в мережах. Це створюватиме технічні умови для наближення інтеграції ОЕС України у Європейську мережу операторів системи передачі електричної енергії (ENTSO-E), а також дозволить Україні стати важливим і повноцінним гравцем на електроенергетичних ринках Європи.

Що передбачає проєкт ППЕ-2

В рамках ППЕ-2 передбачається реконструкція трансформаторних підстанцій, впровадження передових технологій інтелектуального управління енергетичними системами та мережами, впровадження системи інформаційних технологій та пов’язаних з ними засобів зв’язку для виконання обов’язків Системного оператора ринку, що балансує.

Чим цей проєкт важливий для України

Україна як колишня радянська республіка має з країнами СНД єдину електричну мережу. Це ускладнює роботу з європейськими операторами енергетичних мереж, оскільки з ними у нас різні стандарти. Для відповідності європейським стандартам необхідно провести реконструкцію мережі, а саме всіх вузлових підстанцій.

Ми прагнемо до Європи та хочемо бути незалежними від Росії. Це важливо у плані енергонезалежності країни. Якщо ми вибрали вектор європейський, важливо бути значним гравцем їхнього ринку.

Крім цього, розвиток енергосистеми України відповідно до пріоритетів європейської енергосистеми (а саме декарбонізації та відновлювальних джерел енергії) закладено у складові економічної стратегії.

Також у нас є заборона на імпорт електроенергії з Росії, яка діє з початку листопада. На сьогодні Білорусь відновила постачання електроенергії в Україну. Експорт здійснюється відповідно до підписаного на листопад контракту. Але цього недостатньо. Фактично Україна ізольована від ринку. Але так не має бути.

Що потрібно знати про фінансування

Міжнародні кредитні організації відкривають кредитні лінії Україні, в рамках яких змінюються наші електричні мережі. Їх реконструкцію планують завершити до 2023 року.

Загальна сума кредиту – $315, 9 млн, з яких кредит МБРР становить $267, 4 млн, а кредит Фонду чистих технологій – $48,5 млн.

Що потрібно змінити в законодавстві

За рік, що минає, були ухвалені певні законодавчі акти. Проєкт змін до законодавства № 3790 ухвалено в першому читанні. Він передбачає відкриття угод і контрактів у видобувному секторі. Проєкт закону № 4507 «Про енергетичну ефективність» ухвалено у першому читанні, а законопроєкт № 5009 про спрощення підключень до енергомереж – в цілому.

Поки що лише закарпатська частина енергомережі інтегрована до Європи, решта – ні. Юридично ми вже готові працювати з Європою, діє єдиний енергоринок, тепер потрібно завершити все технічно.

Як банки можуть допомогти

Банки мають розвивати економіку, фінансувати різні проєкти та розвивати технології. Що більше банки кредитують економіку, то більше вона розвивається. Підряднику, який виграє тендер, потрібні гроші, доки Україна отримає гроші від міжнародних кредиторів. В цьому допомагає банк. Також банк є гарантом, що клієнт розрахується з компанією, з якою співпрацює.

Наприклад, співробітництво Банку Альянс з азербайджанською компанією AZENCO, яка є найбільшою компанією з енергетичного будівництва, дизайну та проектування на Кавказі, розпочалось у травні цього року з надання невеликих тендерних гарантій для участі AZENCO у конкурсах з реконструкції енергетичних об’єктів в Україні та Молдові у рамках міжнародних програм ЄБРР. Банк зміг запропонувати клієнту зручний та якісний сервіс.

Після цього представництво «АЗЕНКО А Ес Сі» у червні передало на обслуговування до банку контракт «ПС 330 Черкаси», а банк, зацікавлений у розширенні ділових відносин з AZENCO, погодився частково фінансувати роботи з реконструкції підстанції.

Співпраця з AZENCO є позитивним прикладом налагодження довготривалих стосунків із міжнародними компаніями та реалізації великих інфраструктурних проєктів.