"У країні не було інструменту "вічного суборду". Ці гроші у формі вічного боргу, який ніколи не повертається, на нього можуть виплачуватись відсотки, але це суборд, який іде до капіталу першого рівня", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс- Україна".

"Немає іншого інструменту. По-перше – війна, по-друге – через санкційність ми не можемо виходити на ринки", – зазначив Шпек.

Голова наглядової ради не зміг спрогнозувати, в які терміни на практиці може бути отримано необхідний дозвіл європейських регуляторів і на практиці здійснено докапіталізація.

"Оскільки цей шлях проходить вперше, ніхто не знає, скільки часу він займає", - пояснив він.

За словами Шпека, якщо це відбудеться за півроку, то це буде "нормально", тоді як такі терміни, як рік, не розглядаються.

Він уточнив, що наразі звернення банку з необхідними підтвердженнями з боку Михайла Фрідмана та Петра Авена перебуває у робочому органі у правовому директораті Ради міністрів Європейського Союзу, який займається питаннями санкцій.

"Тепер плануємо наприкінці цього місяця або на початку наступного, коли з нами готові будуть розмовляти, провести робочі зустрічі в тих уповноважених органах Ради Європейського Союзу", – додав голова наглядової ради.

Він уточнив, що оскільки кошти перебувають на рахунках британського банку, але у відділенні на території ЄС, то й рішення щодо зняття санкцій на $1 млрд для докапіталізації банку ухвалюють у ЄС.

"Якби це було у Великій Британії або в Сполучених Штатах Америки, процедура була б простішою. ​​Оскільки в ЄС рішення мають ухвалити представники всіх країн-членів. Крім того, у США є прецедент коригування санкцій, а у ЄС немає", - зазначив Шпек.

За його словами, банк наразі операційно прибутковий і має достатню ліквідність, а його збитки спричинені необхідністю формувати резерви під кредити, якість яких погіршилася через російську агресію.

Говорячи про альтернативу пошуку інвестора, голова наглядової ради підкреслив, що не бачить того, хто готовий прийти під час воєнних дій в Україну. "Охочих немає! Банки сьогодні скорочують свої портфелі, працюють шляхом реструктуризації для того, щоб підтримати клієнта, а нових проектів не так багато. Як ризики оцінювати та приймати?" – пояснив він.

Водночас, за словами Шпека, постійно точаться розмови з тими, хто цікавиться роботою на фінансовому ринку України, щоб із покращенням ситуації відновити такі спроби.

Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (112,67 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Його чистий збиток за підсумками січня-липня 2022 року становив 3,52 млрд грн. На фінрезультат банку вплинули відрахування до резервів на рівні 8,357 млрд. грн.

Шпек уточнив, що сума $1 млрд викликана як можливою потребою в $500-600 млн на дотримання нормативу адекватності капіталу в 2023 році, так і бажанням мати ресурс для збільшення кредитування.