Круглий стіл «Що буде з депозитами у 2020 році?» (стенограма)

Круглий стіл «Що буде з депозитами у 2020 році?» (стенограма)

21 січня об 11:00 «Фінансовий клуб» проводить круглий стіл на тему «Що буде з депозитами у 2020 році?»

На круглому столі обговоримо наступні питання:

*  Депозит святковий: огляд ринку депозитів для населення на початку 2020 року. Чому банки відмовилися від традиційних новорічних акцій? 

Як вплине на дохідність вкладів зниження облікової ставки НБУ наприкінці 2019 року та очікуване подальше зниження у 2020-му? 

*  Чи варто українцям поспішати з розміщенням депозитів? Які депозити принесуть найбільшу дохідність?

Чи є межа зниженню ставок по депозитах? Чи може від'ємна дохідність стати українською реальністю? 

Як вплинув на ринок депозитів запуск норматива LCR для банків та які зміни відбудуться після введення нормативу NSFR?

Яке майбутнє валютних вкладів?

Депозитні тенденції 2020: чого очікувати вкладникам? 

У дискусії візьмуть участь:

  • Михайло Довбенко, перший заступник голови правління Індустріалбанку;

  • Андрій Прусов, заступник голови правління Банку Форвард;

  • Олег Кляпко, директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку;

  • Дмитро Замотаєв, начальник департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку.

Стенограма круглого столу «Що буде з депозитами у 2020 році?»

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

Всім доброго дня! З вами «Фінансовий клуб», і наш круглий стіл присвячений ставкам за депозитами і тому, що з ним буде після новорічних свят. Минулий рік був першим, коли банки відмовилися від святкових депозитних ставок. Ми бачили, що Нацбанк перед Новим роком на 2% знизив відсоткову ставку. І це стало таким трендом на ринку, що ніхто не збирався піднімати депозити і надалі. Враховуючи низьку інфляцію, Нацбанк очікує, що ставки будуть знижуватися. До чого це призведе?

Ми бачимо, що валютні депозити падають і надалі. Валютне кредитування в Україні звужується. Чи будуть в Україні від’ємні ставки за валютою і що буде з депозитами – про це ми сьогодні поговоримо. В дискусії сьогодні беруть участь: Михайло Довбенко, перший заступник голови правління Індустріалбанку; Андрій Прусов, заступник голови правління Банку Форвард; Олег Кляпко, директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку; Дмитро Замотаєв, начальник департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку.

Я нагадаю, як було завжди. Напередодні новорічних свят банки були зацікавлені в залученні ресурсу від населення і піднімали ставки за депозитами різноманітними акціями, але цієї зими такої щедрості від банків не було. Чому це відбулося? Як розпочався депозитний рік і як ви відчуваєте ситуацію зі ставками за депозитами зараз?

Михайло Довбенко: Гадаю, причини відсутності святкових продуктів на депозитному ринку в тому, що у нас відбувалося протягом року. По-перше, досить серйозно знижувалася інфляція. Заходи, які вживав Нацбанк, з інфляційного таргетування, дали свої результати. Ми вийшли вперше на інфляцію в один розряд. По-друге, дуже серйозну питому вагу в пасивах банків мають державні цінні папери. Звичайно, кредитування в зв’язку з цим зменшилося. На жаль, ця тенденція призвела до того, що ми маємо зменшення кредитного портфеля в державі в порівнянні з позаминулим роком, а значить, депозити не мають тієї популярності, яку мали в попередні роки. Різке зниження в грудні облікової ставки – це ще один сигнал до того, що ставки за державними цінними паперами будуть знижуватися і за кредитами. Тому банки побачили, що тенденція несприятлива для нарощування кредитних портфелів, і вони не були зацікавлені в тому, щоб були святкові продукти на депозитному ринку.

Незважаючи на це, в нашому банку за грудень і першу половину січня депозитний портфель фізичних осіб дещо зростає, юридичних – залишається «на мірі». Тому й без святкових продуктів банки почуваються більш-менш нормально в тому плані, як вести свою інвестиційну політику.

– Дякую! Андрій?

Андрій Прусов: Полностью согласен с тем, что сказал Михаил. Добавлю два фактора, которые дополнительно повлияли на эту ситуацию. Первый – это укрепление гривны к доллару. Для ведения бизнеса большинству банков необходима гривна. Поэтому однозначно – стратегия на снижение в портфеле валютных вкладов и привлечение гривневых вкладов. На фоне увеличения доверия к гривне клиенты банков начали больше размещать депозиты в национальной валюте. Вторая составляющая – это ожидание снижения процентных ставок по вкладам с учетом политики Нацбанка как у банков, так и вкладчиков. Это стимулировало дополнительный приток гривневых вкладов в конце года. Отсюда увеличение портфелей в связи с сезонным ростом бизнеса. И нет необходимости проводить дополнительные акции.

– Андрей, на самом деле в прошлом году произошло феноменальное укрепление курса гривны. Мы видели, что с августа курс падал. Вы видели, что вкладчики снимают валюту, переводят ее в гривну и вкладывают в гривне?

Андрій Прусов: Мы видели больший приток в гривне и постепенное снижение долларовых вкладов. Такой тенденции, что снятие валюты приводило к покупке гривны и размещению ее, мы не увидели. Но то, что сбережения людей – это в основном гривна, я могу подтвердить на 100%.

– Дмитрий?

Дмитро Замотаєв: Я согласен со всем сказанным. Действительно, эта зима вкладчикам запомнится как аномальный период, когда от банков не было каких-то щедрых предложений. На сегодняшний день вкладчики столбят депозиты, понимая, что через месяц-два тенденция, которую заявил Нацбанк во второй половине прошлого года, что мы активно снижаемся по ставкам, продолжится. Фактически сейчас в тех банках, в которых происходит увеличение портфеля, оно связано в первую очередь с условиями тех депозитных программ, которые позволяют пополнение. То есть клиенты оформили депозиты один-три месяца назад и сейчас просто довносят деньги, которые условно заканчиваются в других банках, и приносят их туда, где у них есть возможность пополнить депозит.

Но картинка не столь радужная. По статистике Нацбанка в октябре суммарно по всей банковской системе прирост срочных депозитов физлиц составил порядка 11 млрд грн, а в ноябре – 2,5 млрд грн, в четыре раза меньше. Пока данных по декабрю нет, но ожидается, что прирост по банковской системе будет на уровне ноября. Фактически замедляется внесение в систему новых денег, но происходит их перераспределение. Это текущие реалии сегодняшнего рынка.

– Я бы сказал, что это не совсем новые деньги. Это частично старые деньги – 360 млрд грн, которые ушли во время кризиса из системы. Больше половины уже обернулись, но не все.

Дмитро Замотаєв: Согласен. Если посмотреть ситуацию с депозитами физлиц, то за 11 месяцев они выросли на 7,5 млрд грн по всей банковской системе. Если ожидания по декабрю подтвердятся, то прирост за год составит 10-11 млрд грн. Мы еще далеки от показателей докризисного периода. Когда мы оперируем цифрами по приростам, необходимо делать поправку на то, о чем говорил Андрей – на то, что курс начал просаживаться. А Нацбанк, как правило, дает информацию мультивалютно. Соответственно за счет снижения курса гривны условно происходит уменьшение остатков по депозитам, но исключительно за счет курсовой разницы.

– Олеже, як державний екобанк відчуває ситуацію з депозитами?

Олег Кляпко: Спасибо, Руслан, за приглашение. На самом деле мы запустили акцию под Новый год, которая позволяла клиенту выиграть надбавку к процентной ставке в гривне. Мы проводим эту акцию ежегодно. Люди любят играть (там нужно стереть скретч-карту). Благодаря этой акции мы нарастили гривневый депозитный портфель. Акции нужно запускать. Это больше для того делается, чтобы дать людям предпраздничное настроение. Все хотят получать подарки перед Новым годом.

Почему в этом году банки не очень нуждаются в гривне? Прошлый год был годом выборов. Четыре месяца банки не знали, кто будет президентом, осторожничали и набивали депозитный портфель, давая хорошие процентные ставки. Помогало в этом и государство. Ставки по ОВГЗ были тоже достаточно высоки в гривне – до 18%, в валюте – до 6-7%. Банки привлекали дешевле ресурс и за счет спреда размещали этот ресурс не в кредиты высокорисковые, а в ценные бумаги, тем самым зарабатывая колоссальные доходы. Задача была такая. После того как политическая составляющая в 2019 году была исчерпана – выбрали президента – и Нацбанк начал понимать, что развитие экономики и прибыль в финансовой системе должны формироваться параллельно с развитием экономики и кредитования, были приняты превентивные меры: почти ежемесячное снижение учетной ставки, которое провоцировало банки снижать депозитные вклады. Снижение курса доллара и евро, укрепление гривны привели к тому, что банки начали снижать эти процентные ставки. Клиенты, которые зарабатывали 17-18% годовых, начали задумываться и понимать, что нужно вскочить в уезжающий поезд, выпрашивая у банка какие-то индивидуальные условия, если это большие вклады. Бежали в банк, размещали, и тем самым еще увеличивали объем денежной массы. Это привело к тому, что масса банков не запускала никаких акций.

Вместе с тем также стремительно начали падать ставки по ОВГЗ. Таким образом, банки, понимая, что заработать маржу на размещении своих свободных денег, которые не утилизированы под кредиты, невозможно, уже начали думать о развитии кредитования. Катерина Рожкова сказала, что 2020 год – это год ипотеки. Это тот неудовлетворенный спрос, который формировался годами, десятилетиями. На сегодняшний день достаточно много клиентов хотят брать ипотеку, и в этом направлении нужны хорошие процентные ставки.

– Клиенты хотели брать ипотеку всегда, просто позиция Нацбанка заключалась в том, чтобы сдерживать банки, которые начинали идти в ипотеку. Ваш банк за прошлый год на 10% увеличил депозиты. Соответственно вы видите, кого кредитовать. Куда вы пускаете деньги, полученные от клиентов?

Олег Кляпко: Мы – экобанк страны № 1. У нас достаточно хорошо утилизируется долларовая и евровая составляющая депозитов в экопроекты. Как вы знаете, у нас зеленый тариф привязан к евро. Здесь минимизированы риски с точки зрения конвертации валют. Банк абсолютно нормально может выдавать большие долларовые и евровые кредиты под постройку солнечных и ветростанций, станций на биомассе и т.д. Также – на программы утепления для ОСМД. У банка есть четкая миссия – сделать нашу страну зеленее. У нас больше половины портфеля – это зеленые проекты.

– Я нагадаю, що незабаром відбудеться чергове засідання Нацбанку, і знову ж таки може відбутися зниження облікової ставки. Чи готові банки зараз знижувати ставки? І чи готові ваші клієнти? Адже вони звикли, що депозити – це спосіб збереження і примноження коштів. Клієнти хочуть заробляти на депозитах в Україні. Михайло?

Михайло Довбенко: Так, без сумніву, Нацбанк буде й далі рухатися шляхом зниження облікової ставки. Ми бачимо, що зараз в Україні рівень інфляції коливається на рівні близько 5-6%, а облікова ставка – близько 13,5%, досить великий розрив. Найвірогідніше Нацбанк буде намагатися утримати цей рівень інфляції – у середньостроковій перспективі близько 5%. Зниження буде. Як це може вплинути на дохідність вкладів і депозитів? Крім фактору зниження облікової ставки, ще один фактор впливатиме цього року на те, як ми будемо працювати з депозитами. Гадаю, що цього року ми запустимо земельну реформу. В лютому буде ухвалено відповідний закон про земельну реформу в другому читанні, і найвірогідніше, будуть заборонені операції із землею для іноземців в Україні. Той великий ресурс, який ми могли б отримати з-за меж нашої країни в земельну реформу, ми не будемо мати. Я далекий від думки, що зовсім не буде іноземного капіталу, під різними схемами він буде заходити, але це буде не той обсяг, який ми могли б очікувати. Отже бажання кредитувати учасників земельної реформи у банків буде, і буде потрібна відповідна депозитна база.

Третій фактор, який впливатиме на дохідність. Мені імпонує те, що уряд сьогодні хоче запровадити цілу низку програм, щоб стимулювати кредитування в аграрному секторі. Також розроблено продукти з часткової компенсації товаровиробникам, в тому числі за кредитною ставкою. Це теж стимулюватиме нарощення кредитного портфеля в аграрному комплексі, а значить, депозити будуть банкам потрібні.

Банки й надалі намагатимуться нарощувати депозитний портфель. Без сумніву, відсоткова ставка буде дещо нижче, ніж на початку цього року. Але і фізичні, і юридичні особи розуміють, що якщо сьогодні ми живемо за низької інфляції, не можна розраховувати на те, що депозитні ставки будуть високими. Ми бачимо, що наприкінці минулого і на початку поточного року є тенденція до нарощення депозитів.

– Дійсно, як сказав Дмитро, знижуються не обсяги депозитів, а зменшуються темпи їх збільшення. Андрію, ваша думка?

Михайло Довбенко: Я согласен с тем, что снижение учетной ставки Нацбанка – это не единственный фактор, который влияет на снижение ставок по депозитам. Без сомнения, снижение инфляции помогает банковской системе реагировать с точки зрения предложения по ставкам депозитов. С точки зрения макроэкономических показателей, размещая вклады в банках, клиенты не должны решать задачу обогащения за счет полученных процентов. Они решают задачу переноса благосостояния во времени. Они хотят сохранить свои доходы, которые получают сейчас, и при помощи полученных процентов компенсировать ту инфляцию, которая происходит в государстве. С учетом того, что фактически для решения задачи переноса благосостояния в Украине отсутствуют инструменты инвестирования, банковские вклады являются единственной материальной альтернативой для граждан. Поэтому учитывая политику Нацбанка, которая направлена сейчас на экономическое развитие, при помощи снижения учетной ставки, по моим ожиданиям, ставки по депозитам в текущем году в гривне снизятся в предстоящие полгода на 4%. Возможно, ставки по депозитам в валюте снизятся до уровня, близкого к нулю – около 1%.

Дмитро Замотаєв: Направление движения ставок, в принципе, уже определено, с этим спорить уже сложно. Фактически сейчас речь идет о том, с каким темпом будут снижаться процентные ставки в зависимости от рыночной конъюнктуры, политики Нацбанка. НБУ давал информацию, что по результатам декабря средняя ставка по рынку на год – это 14% годовых. При этом беглый анализ сайтов разных банков показывает, что можно разместить средства как выше, так и ниже этой ставки. Каждый банк, определяя свою ценовую политику, исходит из определенных параметров и понимания, куда в конечном итоге будут инвестированы средства, которые он получит от клиента. Фактически банки, которые предлагают ставки 15-18% годовых, в первую очередь рассчитывают на то, что будут использовать данные средства для потребкредитования, где уровень доходности несоизмерим с авто, ипотекой, экопродуктами и т.д. И Нацбанк это понимает. Он предупредил, что будет более внимательно менять свою «нормативку» по требованиям к банкам, которые, по его мнению, сверхувлеклись розничным кредитованием. Поэтому в первом полугодии динамика будет разная: одни банки будут быстрее снижать процентные ставки, другие будут подходить к этому более консервативно. Направление будет однозначно на снижение. И несмотря на ожидаемое снижение учетной ставки в ближайшие дни, я думаю, что в следующем месяце банки серьезно пересматривать уже текущие ставки не будут. Разве что кто-то, кто не поменял ставки в конце декабря – начале января, «догонят уходящий поезд» по снижению ставок. Но все остальные воздержатся по одной простой причине. Январь и февраль – это месяцы слабой деловой активности. К тому же клиентам нужно дать привыкнуть к новым ставкам, чтобы продолжить поступательное движение по их снижению. Надо понимать наш менталитет. Мы привыкли на этом зарабатывать, и каждый раз, когда банки снижают ставку, некоторые клиенты понимают это так, как будто им в карман залезли.

– Я как раз об этом хотел бы сказать. В прошлом году мы за этим столом весной обсуждали ставки по депозитам. Никто не ожидал, что будет такое снижение. Мы так понимаем, что клиенты привыкли зарабатывать на депозитах. Напомню, что клиенты международных банковских групп здесь через свои департаменты Private banking в Украине держали свои деньги на депозитах, потому что здесь высокие ставки. В прошлом году международные инвесторы из Америки внесли сюда $4 млрд на ОВГЗ. Люди традиционно привыкли в Украине зарабатывать. Как ваши клиенты относятся к снижению ставок?

Олег Кляпко: Ставки будут снижаться. В основном на это будет влиять политика НБУ и учетная ставка. Но если банк на 90% розничный и зарабатывает на потребительском кредитовании, кредитных картах, рассрочках, ему, в принципе, чтобы получать свои доходы на высокомаржинальных продуктах, необязательно смотреть на учетную ставку. И если у него большой потенциал и не хватает ресурсов, он будет держать эти процентные ставки, как это происходит сейчас с некоторыми банками. Конечно же, он, для того чтобы получать большую маржу, будет идти к рынку, но давать процентную ставку, как правило, больше на 1-1,5%. Есть клиенты, которые готовы идти на риск и размещать в маленьких банках свои ресурсы, несмотря на то, что эти банки могут обанкротиться.

Когда учетная ставка упала до 13,5% в октябре, первыми банками, которые снизили свою процентную ставку по депозитам, были Укргазбанк и ПриватБанк. Далее – Ощадбанк и Укрэксим. Вместе с тем ни один коммерческий банк не опускал свои процентные ставки. Когда у нас она была 14,5% и 15,5% – базовая, в зависимости от суммы вклада, у банков была 17-17,5% при учетной ставке 13%. И только недавно коммерческие банки снизили учетные ставки достаточно сильно, некоторые – на 2%. Они в стадии ожидания, смотрят на рынок, не будет ли какого потока. В данном случае клиент, если он привык получать большую процентную ставку, вряд ли пойдет в банк, который обещает меньшую ставку. Но если клиент привык обслуживаться в госбанках и доверяет им, то ему плюс-минус 1,5% меньшую роль играет, чем надежность банка. Поэтому в любом случае процентная ставка будет падать. Я уверен, что у нас ставка по депозитам будет в районе 11% к концу года. Клиенту будет где-то 12-12,5%.

Банки не пойдут на резкое уменьшение процентной ставки, несмотря на то, что регулятор будет ее уменьшать резко и каждый месяц. Банки – клиентоориентированы и хотят подготовить клиента к снижению.

Происходит и сегментация клиентской базы. Если взять вкладчиков возрастных, то они не знают, куда вкладывать деньги, и они будут готовы вкладывать их под 11-12% при инфляции 5%. Молодое поколение, которое разбирается, будет искать выход. И одним из выходов будет вложение денег в свой бизнес, чтобы получать не 12% годовых, а 50-100%. Возможно, будет меняться менталитет нашего населения и желание зарабатывать на депозитах, вкладывая туда лишние деньги. Возможно, будет развиваться малый и микробизнес. Государство готовит интересные программы, например, 579, о которой заявил президент. Мы активно ее тоже разрабатывали. Аналогично ипотека будет достаточно активно развиваться в этом году. Здесь вопрос не только в первичном жилье, но и во вторичном, которое построено и до сих пор не продано.

– Начали говорить о ставках по валютным депозитам. Кто-то говорит, что они стремятся к нулю. Ваше мнение? Где граница снижения ставок по валюте?

Олег Кляпко: Ставки по валюте будут зависеть от того, как банки и финансовый сектор будут кредитовать большие корпорации, особенно агрохолдинги, которые заточены на валюту. Если экспортеры будут развивать свой бизнес и наращивать объемы, нужна будет кредитная валюта. Исходя из этого, будет понимание того, как можно у населения забрать эту валюту на депозиты. Если население не будет идти на 1-1,5%, то и кредитовать не будет за что. А если будет потребность в кредитовании, и большие корпорации будут готовы кредитоваться под 6-7% годовых в валюте, то банки будут готовы давать процентную ставку 2-3%. Поэтому нельзя сказать, что если у нас снижается учетная ставка, то все процентные ставки в валюте упадут под ноль. Все будет зависеть от того, как будет вести себя экономика в целом. Из-за того что доллар падает, экспортные корпорации очень плохо себя чувствуют. Они закупали расходные материалы весной по одному курсу, а теперь, осенью, надо продавать свою продукцию по другому курсу. На сегодня экспортные составляющие экономики находятся в нехорошем положении дел.

– Не совсем согласен. Есть очень много зарубежных экспортных кредитных агентств, которые готовы давать кредиты украинским экспортерам. Если корпорация получает кредит под 1-1,5% и столько же идет за страховку, то 3% годовых в украинских банках не знаю, кто может предложить. Если украинские банки с иностранным капиталом международных финансовых групп готовы кредитовать под очень низкую ставку, то мы не видим большой клиентуры, которая бы соответствовала их критериям.

Олег Кляпко: Я об этом и говорю, что некого кредитовать по сути. Если будет кого кредитовать в валюте, то процентные ставки по депозитам не очень будут падать.

– Ваше мнение – до каких ставок снизятся валютные депозиты?

Олег Кляпко: В долларах, я думаю, где-то 1,5%, а в евро – до нуля. В нашем банке это востребовано.

– Спасибо. Михаил?

Михайло Довбенко: На 2020 рік ми розраховуємо, що валютні депозити у доларах будуть 1-2%, в євро – близько 1%.

Які фактори будуть впливати на політику валютних депозитів і кредитів в Україні?

Перше. Є сигнали з боку Нацбанку, який готовий впроваджувати заходи з дедоларизації нашої економіки, можливо, навіть збільшити резервування у банках валютних коштів.

Друге. Ми маємо розуміти, що уряд буде прагнути вжити заходів з тим, щоб ми наростили кредитну підтримку експортерів. Але я думаю, що ті досить жорсткі заходи, яких вжив Нацбанк з тим, щоб витримати свою політику інфляційного таргетування, на жаль, не привели до того, що ми маємо можливість нарощувати кредитування реального сектору економіки. Якщо Нацбанк в цій частині буде пом’якшувати свою політику, звичайно, тоді ми зможемо наростити кредитну підтримку експортерів, що треба робити. Ви бачите, що ми поки ніяк не можемо вийти на ті темпи економічного зростання, які записані в урядовій програмі – 5-7%, а без кредитування реального сектору економіки це не вийде. А для того щоб реальний сектор кредитувати, треба буде думати, яким чином нарощувати кредити експортерів. Тому депозити в євро будуть коливатися близько 1% впродовж року.

Андрій Прусов: Я думаю, к середине лета в Украине будет сложен IT-банк, который будет предлагать депозитные ставки в долларах больше 1%. В евро – то же самое.

Дмитро Замотаєв: Буквально год назад у нескольких иностранных банков была попытка реализовать продукт с отрицательной доходностью. Это то, что им привнесли материнские компании, и они смогли запустить это на рынке. Практически продукт провалился, столкнувшись с реалиями нашего рынка, с менталитетом людей. Сейчас фактически банки, которые всерьез рассматривали введение отрицательной ставки, валюту привлекают под 0,01%. Она им в принципе как таковая не нужна. Они могут эту валюту по таким же ставкам получить от материнской компании. Поэтому отрицательных ставок не будет ни в этом году, ни в ближайшие пару лет.

– Все равно отрицательная ставка есть. Никто не отменял военный сбор с депозитов.

Дмитро Замотаєв: Ставка там 0,01%. Военный сбор – от начисленных процентов. Фактически это деньги, которые лежат как текущий счет по причинам удобства, привычки, надежности банка и т.д. Кому-то нравится, что у него карта банка с иностранными корнями. Поэтому минуса по процентным ставкам точно не будет. 1-1,5% – это предел этого года. Уже сейчас можно однозначно говорить, что сбережения в иностранной валюте даже по текущим ставкам, которые в банках достигают 3%, больше все-таки приближаются к аналогу депозитного сейфа.

– Господа, если вы все говорите, что ставки будут снижаться дальше, что вы посоветуете своим клиентам? Может быть, стоит открывать депозиты сейчас по текущей ставке с ожиданием снижения с пополнением счета в будущем?

Дмитро Замотаєв: Да, это сейчас игра на опережение. Нужно открывать депозиты, и в первую очередь депозиты, которые позволяют пополнять их без ограничения или с минимальными ограничениями, чтобы потом после завершения сроков депозитов в других банках, где ставки существенно упали, можно было бы переразместить из одного банка в другой, тем самым максимизируя текущую доходность.

– Андрей?

Андрій Прусов: Я хотел бы прокомментировать относительно привычки населения Украины зарабатывать на вкладах. Сама формулировка эта – от лукавого. Заработок предусматривает работу. Размещая вклады в банке, его клиент высказывает определенное доверие к банку, государству, стабильности развития экономики, уровню инфляции, которого он ожидает на время размещения этого вклада. Но главная задача, которую он решает, размещая вклад, – это не заработок. Если говорить о том снижении, которое происходит, мы должны понимать, что для того чтобы «заработал» вкладчик, должны будут работать другие – те, кто должны будут использовать деньги банка для создания добавочной стоимости. То есть реально зарабатывают те, кто берет потом кредиты и использует кредитные деньги, чтобы у банка была возможность выплатить проценты по вкладам. Мы однозначно считаем, что тенденция снижения депозитных ставок, усилия Нацбанка в этом направлении, Министерства финансов по снижению доходности ОВГЗ – все это приведет в итоге к выгодам самих вкладчиков. Ставки, с моей точки зрения, будут снижаться.

– В Украине вообще перекручена экономика – 60% находится в тени. Люди привыкли зарабатывать на том, на чем в других странах не привыкли. Сколько мы зимой проводили мероприятий с аграриями, и они очень возмущались снижением курса, потому что они привыкли осенью зарабатывать на курсе. Они привыкли продавать по высокому курсу, чтобы покупать потом комплектующие на зиму по низкому курсу. Но этого не произошло, а они привыкли. Они свой заработок считают в том числе по курсовой разнице. У нас люди зарабатывают не там, где надо.

Михайло Довбенко: Хочу сказати, що є тенденція зниження відсоткових ставок за депозитами. Водночас я прогнозую, що обсяг депозитів, які будуть розміщені в банках, збільшуватиметься. Найбільш дохідними будуть строкові продукти. Але збільшення депозитної складової в банках залежатиме від того, як буде проводитися політика прозорості в державі – не тільки в економіці, але й в житті усіх державних інституцій, чиновників, бюрократів тощо. Звичайно, коли людина декларує свої грошові кошти, то небезпечно після цього тримати великі суми під подушкою. Краще вже тримати їх в банку під невеликий процент. Цей фактор матиме відповідний вплив цього року. Тому, я гадаю, депозитна база буде в наших банках зростати.

– Минулого року вже почав діяти встановлений Нацбанком норматив LCR, і в Нацбанку очікували, що відбудеться збільшення строків депозитів, для того щоб зменшити ризики кредитування на тривалий термін. Розкажіть, як в кожному з ваших банків це вплинуло на довгі кредити після розрахунку LCR?

Олег Кляпко: LCR показує, наскільки банк може компенсувати за кризових умов 30-денний масовий відтік своїх депозитів високоліквідними активами. У нас в банку термін депозитів збільшився, але не за рахунок того, що ввели LCR, а за рахунок того, що клієнти хочуть зараз застовбити високу процентну ставку в жовтні, листопаді та при цьому оформити депозити з можливістю поповнення. Тому показник LCR може впливати лише на те, що банки будуть більш відповідально ставитися до кредитів, які вони видають населенню або корпораціям, тому що треба мати 100-відсоткове забезпечення високоліквідами, щоб компенсувати ризики за виданими кредитами, а також якщо буде масовий відтік депозитів у випадку кризової ситуації. Разом з тим це може негативно вплинути на кредитування. Якщо Нацбанк бачить активний розвиток кредитування економіки цього року і в наступних роках, що збільшує інфляцію, то потрібно знижувати і нормативи, ті ж самі LCR, для того щоб банки могли збільшити свої обсяги кредитування, залучаючи менше депозитів.

– Ви ж розумієте, що після цього круглого столу відбудеться в цілому по системі збільшення приросту депозитів? Я гадаю, населення відреагує на це. Михайло, наскільки в банку ситуація змінилася стосовно LCR?

Михайло Довбенко: Я повинен сказати, що не було такого суттєвого впливу цього чинника на певну політику. Гадаю, що нівелювання відбулося за рахунок того, що сьогодні банки мають досить серйозну питому вагу у своєму балансі коштів, вкладених в державні цінні папери і депозитні сертифікати, оскільки зараз політика кредитування в реальний сектор економіки все-таки потребує значної активізації. Можливо, з часом зросте вплив цього показника.

Андрій Прусов: Введение показателя LCR ни на что не повлияло. Это видно из отчетов Нацбанка. Все банки и так выполняли этот показатель. Существенных изменений после его формализации ни у кого не произошло. При помощи показателя NSFR Нацбанк хочет стимулировать привлечение вкладов на более длинные сроки в соответствии со сроком кредитования. С моей точки зрения, если делать это сейчас, на пользу банковской системе это не пойдет, потому что ставки по депозитам находятся по-прежнему на высоком уровне. Если сейчас банк привлечет депозиты в гривне под 15% годовых на пять лет, то как мы сможем выдавать ипотеку дешевле, чем 15%? Мы зафиксируем высокую ставку на том уровне, как сейчас. Поэтому попытка Нацбанка стимулировать привлечение денежных ресурсов на более длинные сроки концептуально правильна в случае, если экономика доказала стабильность своего развития и сохранения низких темпов инфляции.

Дмитро Замотаєв: Введение LCR никоим образом не повлияло на политику банков. Всегда смотрят на высоколиквидные активы, куда практически у всех банков относятся вложения в государственные ценные бумаги.

– Сейчас будет введен новый норматив – NSFR. Это повлияет?

Дмитро Замотаєв: На текущем моменте это не повлияет. Если мы сейчас посмотрим процентные политики банков, то горизонт планирования у всех – до года, когда они могут предложить клиентам максимальные ставки. Есть ряд предложений по депозитам на 18, 24 и даже 36 месяцев, и там ставка уже сейчас существенно ниже, чем та же ставка, которая предлагается банкам до года. Если посмотреть на клиентское поведение, то мы увидим, что клиент всегда логично выбирает либо максимальную ставку банка, либо краткосрочный период размещения, когда он или знакомится с банком, или у него есть ожидания, что ему нужно будет использовать деньги в ближайшем будущем. Поэтому сейчас, на моменте введения нового показателя, это не приведет к тому, что банки смогут предложить клиенту конкурентные условия. Если сейчас ставка – 14% на год, то депозиты свыше года в среднем предлагаются со ставкой 9-10% годовых. Пойдет ли клиент на депозит на пять и больше лет по такой же ставке, ответ очевиден – нет. Действительно, нужно завершить этот круг снижения ставок, когда мы уже зафиксируемся на относительно понятных для всего рынка ставках. Все к ним привыкнут, и тогда банки смогут вернуть классическую логику установления процентных ставок, когда чем длиннее срок, тем больше ставка. Тогда клиенту это может быть интересно, он понесет деньги, и этот норматив обретет какое-то более практичное использование.

– Минулого року я висловлював одну тезу про те, що відбулося вперше. Практично бенчмарком ринку ставок став не Нацбанк, а вперше за історію України Міністерство фінансів, яке своєю ставкою за ОВДП фактично рухає весь ринок. НБУ просто доганяє ту ставку з ОВДП, яку встановлює Мінфін. Але ми зараз бачимо, що МВФ відтерміновує видачу чергового траншу, і міжнародні інвестори дивляться і чекають. Нових серйозних надходжень на купівлю ОВДП зараз не відбувається, і валюта в Україну такими темпами не йде. Ставки перестають знижуватися. Тому я прошу кожного з вас назвати три головні чинники, які, за вашою думкою, можуть вплинути на депозитний ринок 2020 року.

Дмитро Замотаєв: Еще одна ремарка, почему банки не готовы принимать долгие длинные депозиты. За последние 10 лет было уже два больших повышения учетных ставок. Банки, которые зашли в кредитование на текущем дне рынка, выдали длинные кредиты клиентам. Условно депозит был 15%, выдали под 17-18%. Потом рынок взлетел по депозитам. Все депозиты короткие, фондироваться надо, и соответственно банк вынужден держать кредит под 18% годовых, привлекая текущие депозиты под 20% плюс. Это то, что играет против того, чтобы банки активно сейчас заходили в длинные депозиты по фиксированным ставкам. Цикличность рынка никто не отменял. Все ждут второй год, что произойдет снижение роста мировой экономики, которая как ни крути нас где-то затронет. Мы сырьевая страна, цена на сырье у нас – одна из основных источников формирования доходной части бюджета и доходов многих предприятий. По цепочке это затронет каждого в Украине.

Что повлияет на изменение ставок? Первое – это отсутствие политических и экономических катаклизмов в стране. Мы иногда из ничего создаем себе проблемы, потом их решаем. Второе – сотрудничество с МВФ. Это триггер, который будет говорить всему европейскому обществу, двигаемся мы в правильном направлении или разворачиваемся и идем по другому развитию событий. Многие тогда будут не понимать и более осторожно относиться к нашей стране.

Андрій Прусов: Есть три фактора, которые будут влиять на вкладчиков при размещении вкладов по более низким процентным ставкам. Первый – это стабильность курса национальной валюты, в случае если национальная валюта будет продолжать укрепление по отношению к доллару, ставки будут снижаться еще сильнее. Второй фактор – это инфляция, насколько будет дорожать потребительская корзина. Снижение темпов инфляции или сохранение на текущем низком уровне в 2019 году также будет фактором снижения процентных ставок по вкладам. Третий фактор – это поведение крупнейших игроков. Если два крупнейших госбанка, которые привлекают больше всего вкладов в нашей стране, будут снижать ставки более агрессивно, это тоже повлияет на весь рынок, и он также будет снижать ставки.

Михайло Довбенко: Найважливішим чинником, який впливатиме на розмір ставок за депозитами, є рівень інфляції й ті заходи, яких буде вживати Нацбанк в контексті інфляційного таргетування. Уряду зараз нічого не залишається, як дуже інтенсивно разом з Нацбанком шукати механізми, яким чином активізувати кредитування реального сектору економіки. І це впливатиме на обсяг депозитного портфеля в банках. Це треба робити. Ми бачимо, що нарощування портфеля державних цінних паперів впливає на те, що можна утримати дефіцит бюджету на більш-менш нормальному рівні і, можливо, закрити деякі бюджетні програми. Але якщо не буде зростання кредитування реального сектору економіки, ми розуміємо, що не буде тих темпів зростання економіки і не буде майбутнього. Ми бачимо, як сьогодні негативна тенденція сформувалася у промисловості України, п’ять місяців поспіль вона не росте. Треба думати, яким чином розворушити цю галузь і дати поштовх до її росту. А тому ті заходи стимулювання кредитування матимуть вплив на те, що банки захочуть працювати з депозитниками, мати відповідний портфель депозитів і будуть готові реагувати на заходи стимулювання, які, я гадаю, обов’язково цього року в економіці України будуть.

– Дякую. Олеже?

Олег Кляпко: Я приєнуюсь до колег. Звісно, це інфляція. Ви на початку нашої зустрічі озвучили, що лише половина вкладів, які були забрані в кризовий період, повернулися. Власне, одним з факторів зниження процентної ставки буде довіра населення. Якщо люди побачать, що держава міцніє, курс валюти стабілізується, політична стабілізація стабільна, вони почнуть довіряти банкам, нести свої вклади, і при цьому вони не будуть сильно дивитися на відсоткову ставку. Банки зможуть знижувати ставки, якщо побачать, що й так відбувається приток депозитних вкладів. Довіру формують ті фактори, які озвучили мої колеги: це й інфляція, і політична складова, і МВФ тощо.

Я згоден з Михайлом. Довготривале кредитування – це не розстрочка, не споживчі кредити, не кредитна картка. Це іпотечні довготривалі програми, які дозволять нарощувати депозитний портфель під низькі процентні ставки, щоб кредитувати під ці ставки під нижчі проценти. Це потрібно буде.

І реальний сектор економіки – та сама програма 579 – повертайся і працюй в своїй країні. Це повернення 6 млн потенційних клієнтів банків з-за кордону, де вони працюють і приносять доходи іншим країнам.

Найперше – це довіра населення. Збільшилася кількість депозитів як таких, хоча обсяги вкладів невеликі. Додалася велика кількість людей. І процентна ставка в нас була нижче, ніж по ринку. Можливо, люди починають витягувати гроші зі своїх депозитних сейфів. З’являються взагалі нові клієнти, які раніше не користувалися у нас депозитами, а зараз відкривають.

– Досить цікава тенденція. Я пам’ятаю, у 2014-2015 роках депозитарії в усіх банках були забиті. Як зараз?

Олег Кляпко: Є комірки. У центральних відділеннях зайняті, як правило, на 80-90%. В інших – 40-50% зайнятих комірок.

– Дякую. Перед завершенням я хотів би дати можливість журналістам поставити свої питання або учасникам круглого столу додати щось.

Михайло Довбенко: Я вважаю, що початок цього року в нас досить непоганий, і хороший крок для громадян України зробив «Фінансовий клуб». Кожен українець хоче знати, яку йому політику вибудувати у своїй депозитній справі, і хочеться почути думку фахівців про тенденції та фактори, які будуть впливати. Я розумію так, що якщо у журналістів немає запитань, значить, вони в дохідливій формі отримали відповіді на всі питання, які були сформовані тут. Таке спілкування сприятиме тому, що буде укріплюватися довіра до банків. Можливо, ми мало торкнулися продуктів, які є в банках, але вони практично в усіх банках однакові. Але, можливо, це заінтригує українців прийти в банк, розпитати, уточнити, і таким чином намітити свою співпрацю з банком.

Олег Кляпко: При зниженні процентної ставки велику роль в залученні нового клієнта і поверненні коштів у банки, звідки вони були забрані в кризовий період, відіграватимуть нові банківські продукти, їхня емоційна складова. Напевно, ви пам’ятаєте, що були колись депозити до 18-річчя…

– Я добре пам’ятаю депозит Сбербанку СРСР, і мій депозит згорів.

Олег Кляпко: При стабілізації економічної та політичної складової у нашій країні банки будуть вигадувати нові продукти. У нас з’явився депозит, гроші з якого ми фінансуємо лише в екопроекти. Ще два місяці не минуло від запуску, а 9 тис. вкладників з’явилося на цей депозит по Україні.

– Досить цікаво. До першої хвилі кризи 2008 року багато банків пропонували депозити на три-п’ять років, і цим користувалися. До 10% портфеля вони вже займали.

Андрій Прусов: Я хотел бы еще прокомментировать, что тенденция снижения ставок по депозитам – это очень позитивная тенденция для экономики. Понятно, что есть вкладчики, которые рассчитывают заработать больше за счет более высоких ставок. Вместе с тем невозможно заработать много на фоне тех последствий, которые вызывают высокие ставки в целом для динамики и развития экономики нашей страны. Поэтому ставки будут снижаться, и мы считаем это плюсом. Выиграют все.

Дмитро Замотаєв: Снижение ставок для банков – это какой-то определенный новый вызов. Раньше привлекать депозиты было просто. Поставил ставку 20-25% и собрал с рынка те ресурсы, которые необходимы. Сейчас, когда ставки начинают приближаться к однозначному показателю, для клиента уже не столь важно – 8,5% или 9,5%. На первый план будут выходить не ценовые параметры конкуренции между банками, а удобство, сервис, хорошие приложения. Банки активно развивали эти направления для кредитов. Сейчас пришло время и здесь уделять внимание клиентам. Банки будут создавать новые, интересные для клиентов продукты. Клиента будут брать неценовыми параметрами, но не ставками.

– Дуже дякую всім учасникам круглого столу, резюмуючи його. Банкіри очікують зниження депозитних ставок цього року на 2-4% до середини літа. Що буде потім, побачимо: чи буде криза в Європі, чи ні, і наскільки відреагує Україна. Українська економіка зараз не зростає, інфляція буде досить низька, а ставки будуть дійсно знижуватися. За валютою ми можемо побачити ставки 1-1,5%, тому банкіри рекомендують своїм клієнтам робити довгострокові вклади з поповненням саме зараз, поки можливо їх зафіксувати. В будь-якому разі обсяг депозитів в Україні не має ніяких тенденцій до зменшення, тільки до збільшення. Питання тільки в темпах цього збільшення.

Дуже всім дякую за сьогоднішнє засідання! До зустрічі!

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу