Агрокомбанк перейменовується на Айбокс Банк і починає працювати з мережею iBox для розвитку трансакційного бізнесу. Учасники ринку вважають, що мережа терміналів самообслуговування дозволить банку розширити клієнтську базу, та лише цього недостатньо для розвитку роздрібного бізнесу.
Вікно можливостей зачиняється
Заможних клієнтів проблемних банків позбавлять можливості захеджувати усі свої гривневі та валютні заощадження за допомогою гарантованої компенсації ФГВФО. Механізм дроблення великих вкладів на кількох фізосіб, який вони використовують, заборонять. Уряд подав до Ради законопроект № 2045а, яким, зокрема, вносяться відповідні зміни до ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».
У законі з'явиться нове правило: «Фонд не відшкодовує кошти, розміщені в банку, який було віднесено до категорії проблемних, шляхом підписання (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, і не відповідають нормам законодавства». Фактично це означає міні-революцію в системі гарантування вкладів. ФГВФО не буде компенсувати вклади при наявності ознак їх дроблення, розміщенні внаслідок шахрайських дій або ті, що перебувають під арештом. Планується заборонити зараховувати зустрічні вимоги за зобов'язаннями всередині банку-банкрута, що позбавить позичальника проблемного банку можливості погасити кредит за рахунок розміщеного в цьому банку вкладу.
Вперше про проблему дроблення вкладів заговорили в 2011 році, коли СБУ розкрила зухвалу аферу в банках «Національний стандарт» і «Європейський». Слідство встановило, що в 2009 році співробітники цих банків вступили в злочинну змову з метою «конвертації» депозитів юросіб у вклади – рівно по 150 тис. грн – фізосіб, привезених «на автобусах з Черкаської та Донецької областей». Це робилося для незаконного отримання з ФГВФО сумарно 444,2 млн грн.
«Друге дихання»
Знову актуальною ця схема з сумнівним юридичним обґрунтуванням стала під час цієї кризи. Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутів не тільки юросіб, але й фізосіб: як тих, хто спочатку розміщував у банку суму вище гарантованого рівня у 200 тис. грн, так і тих, хто став власником крупнішого депозиту внаслідок триразової девальвації, яка призвела до «подорожчання» валютних депозитів.
Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутівДо того моменту, коли НБУ відносив банки до проблемних або неплатоспроможних, клієнти вже тижнями і місяцями не могли забрати вклади. Тому вони домовлялися з менеджерами про перерахування грошей на рахунки декількох людей, аби потім усі вони отримали виплату ФГВФО. Але Фонд оголосив війну вкладникам: адміністратори та ліквідатори створювали комісії з перевірки договорів та масово визнавали такі договори нікчемними в рамках ст. 38 закону.
Атака клонів
Вкладники проводили мітинги під ФГВФО, Нацбанком і Верховною Радою. Найактивніше протестували клієнти Міського комерційного банку. Їм навіть вдалося домогтися відсторонення адміністратора Андрія Рязанцева, замість якого прийшла Олена Чернявська та скасувала частину рішень про визнання договорів нікчемними. Але найчастіше керуючі Фонду визнавали дроблення вкладів незаконним, повертали роздроблені суми на початкові рахунки, з яких пропонували клієнтові повернути тільки до 200 тис. грн.
Незадоволені клієнти йшли в суди, які виносили протилежні рішення. 30 січня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва визнав правомірність дій ліквідатора «Старокиївського банку», який скасував переведення 7 млн грн з рахунку юрособи на рахунки фізосіб у формі безпроцентної фінансової допомоги. А 7 травня той самий суд в іншій справі став на бік вкладника банку «Український фінансовий світ». Хоча робоча комісія банку встановила, що 179 тис. грн на 30-денний депозит були розміщені за рахунок коштів, знятих з рахунку, на якому було більше 200 тис. грн. «Ці дії мали на меті отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який на той момент не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримання коштів від Фонду, тобто за рахунок держкоштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав», – йдеться в рішенні суду. Але суд відмовив банку, оскільки вирішив, що ліквідатор банку перевищив свої повноваження, не включивши вкладника до реєстру.
Фінал трагедії
Запропонований законопроект має остаточно вирішити цю проблему – він набуде чинності відразу після оприлюднення, а отже, ще цього року ФГВФО може отримати законне право позбавляти вкладників найпопулярнішої схеми монетизації вкладів ліквідованих банків.
Фонд гарантування оцінив у 5 млрд грн «дроблення» вкладів у неплатоспроможних банках, які він виводить з ринку (без урахування Дельти). Багато постраждалих буде серед вкладників Дельта Банку: Фонд на два-три місяці «заморозив» виплату 3 млрд грн для детальної перевірки «роздрібнюваних» вкладів 18 тисяч осіб. Банкіри кажуть, що цю проблему треба вирішувати, але не можна під виглядом боротьби з шахрайством позбавляти грошей усіх підряд клієнтів. «Головне, аби були визначені чіткі критерії «дроблення» вкладів. Інакше постраждати можуть невинні люди», – попереджає заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.
«Якщо мова йде не про схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані»«Якщо ці операції проводилися в межах здорового глузду, в межах закону, а не в останню ніч перед введенням тимчасової адміністрації, коли підприємство масово видавало матеріальну допомогу своїм працівникам на їхні рахунки, – якщо мова йде не про такі схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані», – пообіцяв заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик.
Більш жорсткі правила повинні спонукати клієнта відповідально підходити до вибору банку, якому він довіряє, і вибору суми вкладу, щоб вона підпадала під гарантії ФГВФО, вважає директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвышин. Але деяких вкладників новації можуть налякати. «Заборона дроблення вкладів може надати негативний вплив на бажання вкладників розміщувати вклади в банках. Вкладники у світлі подій останніх років прагнуть не розміщувати в одному банку депозити, перевищують суму гарантування. Такий тренд на ринку є, хоча говорити про те, що таке поведінка стало типовим для клієнтів банків, ще рано», – зазначає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Вячеслав Садовничий, Елена Губарь
Обвальний початок
Платіжний баланс в січні 2015 року залишався дефіцитним – $890 млн, хоча нестача валюти в країні була в 2,2 рази менше, ніж у січні минулого року ($1,93 млрд) і в 2,5 рази нижче, ніж у грудні 2014-го ($2,26 млрд), повідомили в п'ятницю в Нацбанку.
Дефіцит поточного рахунку склав $342 млн на тлі падіння експорту майже на третину – до $3,1 млрд, що стало найнижчим показником за чотири роки. Зокрема, на 34,3% знизився експорт чорних металів, на 41,5% – руди. Це сталося «в результаті зниження як фізичних обсягів експорту внаслідок військових дій, так і внаслідок зниження світових цін на 10-15%». «Минулого року ціни на метал знизилися майже на третину, зараз цей процес уповільнився», – говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
На 79,9% знизилися обсяги вивезення мінерального палива «через припинення виробництва нафтопродуктів і дефіцит вугілля всередині країни». Через торговельні обмеження Росії на 45,2% знизився експорт продукції машинобудування. В цілому частка експорту всіх українських товарів до Росії знизилася до 9,5% з 16,6% в січні минулого року, а частка експорту в країни Азії зросла з 26,9% до 34,7% – в основному завдяки поставкам зернових.
На третину зменшилися і обсяги імпорту – до $3,5 млрд, що було більш очікувано, ніж скорочення експорту. «Це відбулося насамперед внаслідок девальвації гривні і було більш рівномірним по групах. Однак імпорт продовольчих товарів і нафтопродуктів знизився вдвічі, а легкових автомобілів – майже в три рази», – підрахували в Нацбанку. Враховуючи нарощування реверсних поставок газу в Україну з ЄС, частка імпорту з країн Європи виросла з 28,5% роком раніше до 34,3% у січні, а частка імпорту з Росії впала з 27,6% до 17,8%.
Фінансовий розрахунок
Відносно повільним в січні був відтік капіталу за фінансовим рахунком – $548 млн, що втричі менше, ніж у грудні. «В умовах ескалації військового конфлікту можливості залучення зовнішніх ресурсів приватним сектором були досить обмеженими, тому ролловер за зовнішніми зобов'язаннями скоротився з 74% у грудні до 63% у січні, у тому числі 28% у бізнесу, 74% – у банків», – зазначають в НБУ.
Чистий відтік за кредитами та облігаціями приватного сектора склав $645 млн, але при цьому надходили прямі іноземні інвестиції ($108 млн) і скорочувалася готівкова іноземна валюта поза банківською системою ($57 млн). У Нацбанку також нагадали, що в січні відбулося чергове погашення кредиту МВФ на загальну суму $220 млн.
Під пресом
Січень був останнім місяцем перед тим, як 5 лютого НБУ вчергове відпустив гривню у «вільне плавання». Після чого офіційний курс злетів з менш ніж 16 грн/$ до 30 грн/$, останньої п'ятниці впавши нижче рівня 28 грн. Дефіцит платіжного балансу продовжує чинити тиск на курс гривні. «Як тільки платіжний баланс стане профіцитним, можна буде говорити, що дно девальвації вже пройдено», – прогнозує виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Йдеться про «ринковий» профіцит платіжного балансу без урахування великих траншів від МВФ, найближчий з яких влада очікує в кінці березня. На зустрічі з членами Американської торговельної палати в п'ятницю 27 лютого голова Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що обґрунтований і справедливий курс – це 20 грн/$, як і закладені в проекті поправок до держбюджету 21,7 грн/$. «При такому розрахунковому курсі фундаментально, навіть з урахуванням присутності НАК «Нафтогаз», яку ми на ринок не випускаємо, у нас уже повністю збалансовано рахунок поточних операцій», – заявила вона.
Коли курс становив 16 грн/$, експорт та імпорт знижувалися ідентичними темпами, а новий курс може виправити зовнішньоторговельний дисбаланс. «Подальшого зниження цін на продукцію металургії не очікується, тому я згоден з тим, що коли курс буде на рівні 20 грн за долар, платіжний баланс вирівняється», – говорить Олександр Жолудь.
Релізи
ТОП-новини
