Девальвацію зарахували
Національний банк знову встановив «наглядові канікули» для підшефних установ. Постановою № 313 він вирішив не вживати заходів впливу до банків, які отримали збитки або у яких частка негативних активів перевищила 10%, якщо погіршення ситуації було викликане девальвацією гривні після 6 лютого 2014 року. Відтоді долар подорожчав у 2,5 раза – з 7,99 грн до 20,7 грн. Досі НБУ постановою № 129 обіцяв не вживати заходів впливу тільки до тих банків, у яких через девальвацію порушилися нормативи. Проблемні банки тепер мають подавати в НБУ не тільки план виконання нормативів, як раніше, а й план забезпечення адекватності регулятивного капіталу.
Це не перша спроба Нацбанку полегшити життя банкам. Наприкінці березня регулятор через депутатів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подав законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ пропонував дати центробанку право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення їхніх нормативів стала девальвація гривні. Поки цей законопроект не став законом, НБУ продовжує виводити кредитні установи з ринку – з початку минулого року з ринку пішли 48 банків.
Банкам полегшає
Через девальвацію багато банків отримали збитки, які зменшили їхні капітали нижче мінімальних позначок – норматив адекватності капіталу став менше 10%. Тому банкіри чекали на послаблення. «НБУ врегулював цю ситуацію, інакше до порушників потрібно було б застосовувати різні адміністративні заходи впливу. Але є розуміння, що ці порушення здебільшого є наслідком, якщо можна так сказати, форс-мажорних обставин, – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – У сьогоднішніх умовах деякі акціонери банків можуть миттєво збільшити капітали в обсязі, достатньому для виконання всіх економічних нормативів. НБУ це врахував і пішов назустріч власникам банків».
Постанова дає банкам тривалий термін – з 2016 до 2019 року, коли вони зобов'язані підвищити норматив адекватності свого капіталу до 5%, 7% і 10%. До того ж чим вищий капітал у проблемного банку зараз, тим швидше він має вийти на нормативний рівень 10%. До 1 лютого 2016 року у жодного банку не може бути норматив нижче 5%, навіть якщо на поточний момент він нижчий або навіть негативний. Такі пільги узгоджені з МВФ.
Існує також інший бік проблеми. До кризи багато установ вели дуже ризиковану діяльність, видаючи валютні кредити неперевіреним позичальникам. Зростання курсу долара позбавило позичальників можливості повернути ці позики, що збільшило портфель проблемних кредитів банків. І тепер НБУ фактично знімає з менеджменту і власників банків відповідальність за їхні дії. Однак банкіри вказують на те, що збитки через валютний фактор – не єдина проблема банківської системи. «Хоча ступінь загрози від неї є досить високою, в основі проблем неплатоспроможності лежить дефіцит ліквідності, що провокується низьким рівнем довіри між банками, з одного боку, та населення до банківської системи – з іншого. Цією постановою НБУ пом'якшує умови роботи банків у період кризи. Проте вона зовсім не означає, що регулятор готовий взагалі закрити очі на порушення нормативів. За кожним порушенням Нацбанк вимагає від таких банків детальний план-графік виходу на встановлені показники», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Клієнтські ризики
Зменшення суворості нагляду Нацбанку за банками не повинно привести до того, що страждатимуть від цього вкладники. Банкіри вказують на те, що регулятор стежить за рівнем платоспроможності та виконання своїми підопічними зобов'язань перед клієнтами. «Банки, в яких виникають труднощі з поверненням депозитів клієнтам, відразу ж потрапляють на особливий контроль з боку Нацбанку. І труднощі з поверненням депозитів не обов'язково пов'язані з неповерненням кредитів клієнтами, а можуть бути наслідком відтоку коштів клієнтів, який розпочався після Революції гідності й триває досі. У будь-якому випадку в ситуації, коли банки тривалий час не виконуватимуть своїх зобов'язань перед клієнтами, до них з боку НБУ будуть застосовані заходи впливу, аж до введення тимчасової адміністрації та ліквідації самих банків», – говорить директор департаменту ринкового та операційного ризику Кредобанку Юрій Кубський.
А низька ліквідність автоматично не дозволяє розморозити кредитні програми, оскільки усі доступні кошти банки направляють на виконання своїх зобов'язань. «Додаткова капіталізація підвищила б ліквідність банків, але є й інші інструменти збільшення їхньої ліквідності. Наприклад, за необхідності банки менш активно розвиватимуть кредитні операції і направлятимуть грошові потоки від погашення кредитної заборгованості на повернення депозитів», – зазначає Микола Войтків.
Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук вчора повідомив, що норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) деяких українських банків на 1 березня став негативним. Як повідомляв FinMaidan напередодні, в лютому значення показника усієї системи скоротилося з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10% (див. «Неадекватні банки»). За словами Олександра Писарука, серед причин порушення нормативу – величезні збитки банків через рекордну девальвацію (на 71% у лютому), а також збитки, накопичені в зоні АТО і Криму. «Нацбанк мав два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти другим шляхом. В даному випадку банки не можуть дотримуватися нормативів», – заявив він.
Однак сама лише дія цих факторів не спонукала б банки подати правдиву звітність в НБУ. Центробанк впевнений, що причиною визнання банками різкого зниження нормативу Н2 стало прийняття 2 березня парламентом закону про посилення відповідальності власників і менеджменту банків за подачу недостовірної звітності. Вже 8 березня закон набув чинності. «Крім усього іншого, документом вводиться відповідальність керівників та пов'язаних з банком осіб за подачу недостовірної або неповної звітності, зокрема щодо якості активів», – сказав Олександр Писарук.
У зоні ризику
В НБУ не стали називати значення Н2 конкретних банків. FinMaidan направив запити у більшість найкрупніших гравців, але тільки деякі з них відповіли – поки лише ті установи, які виконують норматив. В Ощадбанку повідомили, що на 1 березня норматив Н2 складав 17,67%. «Станом на 1 березня показник адекватності регулятивного капіталу Фідобанку становив 12,7%», – розповіли у Фідобанку. При цьому в установі уточнили, що на 1 січня цей показник був 18,27%, а після докапіталізації до 28 січня він зріс до 20,16%.
Банки з недостатнім показником Н2 не поспішають повідомляти про це громадськість. Від контрагентів Укрсоцбанку FinMaidan стало відомо, що норматив Н2 банку на 2 березня становив 0,18%. Проте вже на 19 березня їх показник Н2 повернувся до норми і навіть перевищив 10% - досяг 16,63%, повідомили в прес-службі банку. «Показник достатності капіталу Н2 на 1 березня склав 9,2%, що значно перевищує допустимий рівень (5%), визначений рекомендаціями МВФ для банків України в 2015 році. Оскільки країна зіткнулася зі значною девальвацією національної валюти, усі банки опинилися в ситуації раптового зменшення цього нормативного показника у зв'язку з переоцінкою активів і пасивів. Розуміючи це, ще в листопаді Альфа-банк збільшив капітал на $50 млн за рахунок субборгу, завдяки чому ми могли собі дозволити сформувати значні резерви під кредитний портфель, якість якого знизилася у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в країні і девальвацією», – говорить головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
Проблеми з виконанням нормативів можуть відчувати західні банки з істотною часткою валютного фондування від материнських структур. «Крім того, вразливими є банки зі значною часткою кредитів на Донбасі, наприклад, ПУМБ і російські банки. В цілому в зоні підвищеного ризику серед крупних установ – Укрсоцбанк, Промінвестбанк, ВТБ Банк, «Фінанси та Кредит», Приватбанк», – перераховує аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Олександр Писарук заспокоює, що низький або відсутній капітал в нинішній ситуації кризи – це не привід для санкцій. «Якщо банк зараз порушує норматив адекватності капіталу або його капітал негативний, це не означає, що вже завтра в нього буде введено тимчасову адміністрацію. З кожним банком ведеться робота. І в кожного з них є кілька варіантів: збільшення капіталу живими грошима, кредит рефінансування Нацбанку, продаж активів або зниження кредитного портфеля з генеруванням кеша. Для кожної кредитної установи ми максимально готові використовувати усі варіанти», – уточнив він. Наприклад, ПриватБанк, ВТБ Банк, Промінвестбанк, Укргазбанк і «Фінанси та Кредит» вже оголосили про плани докапіталізації.
Для НБУ важливо, аби банки виконували нормативи на певні дати, прописані в меморандумі з МВФ: на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року – 7%, а на кінець 2018-го – 10%. «На 1 липня капітал банків у будь-якому випадку, навіть за умови визнання збитків, має бути позитивним. Він може складати навіть одну копійку, але бути позитивним», – сказав Олександр Писарук. Це перший дедлайн банків.
Робота над помилками
Аналітики вважають, що в короткостроковому періоді недотримання нормативів не є критичним. «В цілому банк здатен функціонувати в умовах негативного капіталу. Згадаймо грецьку банківську систему в березні-квітні 2012 року. Банк Форум і Брокбізнесбанк працювали в умовах перевищення активів над зобов'язаннями (обидва банки зараз ліквідуються. – FinMaidan). Для того щоб кредитна установа змогла успішно пройти цей етап, потрібні два фактори: відсутність кризи ліквідності, аби банк міг виконувати свої зобов'язання, і відсутність паніки з боку кредиторів. Тобто має бути зрозуміло, як банк виходитиме з даного становища і за рахунок яких ресурсів», – говорить Михайло Демків.
До того ж ситуація з дотриманням банками нормативів частково покращилася в березні тільки за рахунок ревальвації офіційного курсу гривні. «Станом на 17 березня, наприклад, коли гривня зміцнилася до 22,25 грн/$, норматив Н2 загалом по системі піднявся вище 10%», – підрахував Михайло Демків.
Капітальні втрати
Банки почали масово порушувати вимоги НБУ. У лютому норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) всієї системи скоротився з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10%, повідомили вчора в Нацбанку. Невиконання нормативу викликано збільшенням активів банківської системи на тлі скорочення її капіталу за місяць з 166,88 млрд до 117,65 млрд грн. Протягом двох місяців капітал зменшився на 71 млрд грн. До граничних значень підвищилися кредитні ризики: до 1 березня норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента склав 23,73% (Н7; максимум 25%), а норматив великих кредитних ризиків – 755,47% (Н8; 800% регулятивного капіталу).
Девальвація на допомогу
Головна причина скорочення капіталу – девальвація гривні, адже офіційний курс долара за лютий зріс майже на 12 грн – до 27,76 грн/$. «Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає можливість банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Чим вище його значення, тим більшу частину ризику бере на себе власник банку, і менша частина ризику лягає на кредиторів і вкладників, – пояснює FinMaidan заступник голови правління Фідобанку Геннадій Піонтковський. – У світлі останніх подій, різкого стрибка курсу і переоцінки, викликаної цим стрибком, багато банків отримали негативний фінансовий результат, який зменшив регулятивний капітал і показник його адекватності». Показник збитку за лютий НБУ ще не оприлюднив, але в січні вся банківська система втратила 8,5 млрд грн (найбільший збиток був у банку «Надра»).
Відповідно, зміцнення офіційного курсу знову призведе до переоцінки і активів, і зобов'язань, і капіталу банків. На 19 березня НБУ встановив курс 23,3 грн/$, що на 16% менше, ніж значення курсу наприкінці лютого. «Поки зниження Н2 носить віртуальний характер, і ми очікуємо, що Н2 повернеться до 1 квітня до колишніх значень, хоча б частково, оскільки офіційний курс гривні з 1 березня зріс. Якщо ж цього не станеться, що малоймовірно, єдиний вихід у банків – до кінця 2015 року докапіталізуватися. Обсяги докапіталізації ми оцінюємо приблизно в 100-150 млрд грн по всій системі, а можливо, й більше. З поганим Н2 банк може працювати приблизно три-шість місяців», – пояснює FinMaidan головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Влада готова до гіршого
Скорочення капіталу влада очікувала. У меморандумі про співпрацю України з МВФ йдеться про те, що Фонд допускає погіршення ситуації в банківській системі. Передбачається, що через кризу норматив адекватності капіталу може впасти навіть нижче 5%. Діагностичне обстеження топ-20 ринку буде проведено повторно, двічі: на основі даних на кінець 2014-го – до кінця липня, а на основі даних I кварталу – до кінця вересня. Порушення нормативу Н2 за підсумками стрес-тесту вимагатиме від банків у місячний термін направити в НБУ плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% – до кінця грудня 2017 року, 10% – до кінця 2018-го.
Підвищення капіталізації банки забезпечуватимуть двома способами: збільшенням самого капіталу або маніпуляціями з факторами, які впливають на нормативи. «Щоб вирішити цю проблему, банки можуть піти двома шляхами: збільшити капітал за рахунок залучення додаткових коштів акціонера або працювати з відкритою валютною позицією», – очікує Геннадій Піонтковський.
Міністерство юстиції отримало функції Державної виконавчої служби, щоб уже наприкінці року передати їх приватним судовим виконавцям. Саме так виглядає розпочата реформа, покликана подолати корупцію в сфері примусового судового виконання. Поки експерти бачать в ній лише посилення Міністерства юстиції.
Державна виконавча служба (ДВС) ліквідована, а її повноваження передані Мін'юсту. Таке рішення уряду сьогодні набуло чинності та розпочало реформу системи виконання судових рішень. Офіційна причина перетворень, за словами міністра юстиції Павла Петренка, – висока корупційна складова роботи ДВС. Тому на першому етапі ці повноваження виконуватиме міністерство, а на другому – приватні виконавці. Допомагати з впровадженням реформи сфери примусового виконання рішень запрошено Хатію Шелію, яка з 2010 до 2014 років очолювала в Грузії юридичний департамент Національного бюро виконання (аналог української ДВС).
Грузинські плани
Хатія Шелія пропонує інтегрувати грузинський досвід в українські реалії. За її словами, в Грузії до 2008 року на виконавців було велике навантаження, багато рішень не виконувалися, збір до казни не сплачувався. «Якщо щось і продавалася з торгів, то тільки своїм», – говорить вона. Вирішити цю проблему вдалося за допомогою приватних виконавців. Багато процесів були оцифровані: коли виконавець описував майно, він відразу ж заносив усі дані в базу, і боржник та кредитор онлайн відстежували торги. А створення єдиної бази боржників дозволяє нівелювати територіальний розподіл справ.
Щоб уникнути появи корупційних схем, необхідно удосконалити систему контролю над діями виконавців. «Можна розподілити різні функції між підрозділами відомства і навіть бізнесом. Наприклад, один виконавець реєструє справи, другий – стежить за їх ходом, третій – конфісковує майно», – говорить Хатія Шелія. Цей підхід схвалює і екс-керівник ДВС Дмитро Сторожук. «Тільки схема повинна працювати за змішаним принципом. Частину справ мають контролювати державні виконавці, а решту – приватні структури», – вважає він. Швидких змін не буде. Реформування системи виконавчої служби забере, за оцінкою Павла Петренка, півтора-два роки, і спочатку в кількох областях розпочнуть пілотні проекти.
Звивиста доля
Близько 90% судових рішень виносяться у спорах за майно. Терміни їх виконання, відповідно до законодавства, повинні складати шість місяців, для немайнових справ – два місяці. Але деякі виробництва не виконуються роками через високе навантаження на ДВС. Тому ідея створення інституту приватних судових виконавців в Україні обговорюється вже давно – як мінімум з 2008 року. Спроби впровадити його були також у 2009, 2010 і 2012 роках. Але жоден законопроект не дійшов до другого читання.
«Ця ініціатива хороша хоча б тим, що зменшує навантаження на держбюджет, зменшує передумови для корупції. Але народні обранці вважали, що суспільство морально не готове до таких перетворень. Як невдалий приклад згадували колекторів, хоча їхня діяльність не регламентується законом, а часто має ознаки кримінальних правопорушень», – говорить партнер юрфірми «Агентство з питань боргів та банкрутства» Андрій Авторгов. Останній законопроект, що пропонує створити інститут приватних присяжних виконавців, було подано нардепом Юрієм Мірошниченком минулого року. Документ не розглянули, тому в листопаді його повернули автору.
Зараз відповідний законопроект розробляється в Адміністрації президента спільно з Міністерством юстиції. Павло Петренко сподівається, що до літа закон буде прийнято. «Створимо базу для здачі іспитів на доступ до професії, і з середини року можна починати формувати професійний склад приватних виконавців», – сказав він. Аналогічна ініціатива готується депутатами.
Проблеми тактики
Як саме ДВС буде інтегрована до Мін'юсту, поки незрозуміло. Відомство на запит FinMaidan не відповіло, а міністр на дзвінки – теж. Хатія Шелія розраховує, що після отримання українського громадянства вона стане «заступником керівника виконавчої служби».
Посилення Мін'юсту радує не всіх. «Раніше керівника ДВС призначав Кабмін. Навряд чи у міністра вийшло б протягнути свого протеже ще раз. Тому він просто ці функції перевів під себе», – стверджує голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. За його словами, грузинським експертам буде складно перешкоджати роботі вже налагодженої системи. «Важливу роль відіграватиме те, які функції вони виконуватимуть», – зауважив він.
Дар'я Кутецька
Релізи
ТОП-новини
