Київська Русь

Проблемные банки: Київська Русь
З 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в банк «Київська Русь», уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію банку призначений провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Олександр Волков.

Тимчасову адміністрацію в банк запроваджено на три місяці - з 20 березня по 19 червня.

Національний банк ухвалив постанову №190 від 19 березня, якою відніс ПАТ «Банк "Київська Русь"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №61 від 19.03.15 «Про запровадження тимчасової адміністрації у банк "Київська Русь"».

Банк входив у групу великих, займав на початку року 26-е місце за активами (8,61 млрд грн). Нацбанк визнав його неплатоспроможним, оскільки Віктор Братко (власник; беззмінний голова правління з 1996 року) не зміг докапіталізувати банк після проведення стрес-тесту в 2014-м.

Банк «Київська Русь» засновано у травні 1996 року в Києві. У квітні 2007 року 51% акцій банку у голови наглядової ради Олександра Гуцоли (президент агротехнічної корпорації «Украгроком») викупила кіпрська компанія Sharp Arrow Holdings Ltd. Пов'язана з банком СК «Київська Русь» з 2007 року також належить цій компанії. У 2010 році Віктор Братко почав розмивати частку Sharp, яка була пов'язана з Костянтином Ворушиліним (нинішній директор-розпорядник ФГВФО), і до 2013 року змусив продати його акції.

Проблемные банки: Київська Русь
Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, який обсяг депозитів буде компенсований, але населення на 1 січня тримало на рахунках в банку 3,8 млрд грн - 24-е місце за цим показником. Про те, що у «Київській Русі» проблеми з ліквідністю, клієнти дізналися 10 березня, коли були введені ліміти на видачу коштів: 1 тис. грн з картки через банкомат і 1 тис. грн - через касу банку.

Банк активно працював з пенсійними рахунками: 29 грудня 2014 року Пенсійний фонд, вивчивши його звітність та висновки НБУ, продовжив до 1 січня 2016 року договір про виплату пенсій. Установа також була партнером Держслужби зайнятості щодо виплати допомоги по безробіттю. Гроші перераховувалися до останнього дня. «Ми сьогодні вранці (20 березня. - FinMaidan) припинили працювати з "Київською Руссю"", - сказали в центрі зайнятості Дніпровського району Києва. «Для продовження виплат ви повинні відкрити рахунок у Приватбанку або Ощадбанку і принести нам реквізити», - сказали FinMaidan в центрі зайнятості Деснянського району Києва.

Банк «Київська Русь», вклади клієнтів якого буде виплачувати один з банків-агентів ФГВФО, ще недавно сам був агентом Фонду і був уповноважений на виплату відшкодування вкладникам інших збанкрутілих установ. Через мережу «Київській Русі» компенсацію депозитів отримували клієнти «Порто-Франко». З 17 лютого по 31 березня він «продовжував» виплати вкладникам Єврогазбанку, Західінкомбанку, «Форуму», Південкомбанку, Таврики, Інтер Банку, «Українського фінансового свита». А за рік через нього пройшли виплати 14 установ, у тому числі «Даніель», Старокиївський банк Промекономбанк, Фінростбанк, Ерде Банк «Меркурій». Їх вкладники могли відкрити депозити у «Київській Русі», і тепер знову будуть чекати виплати Фонду.

Детальніше про історію банку в статті "НБУ доповнив букет".

Телефон "гарячої лінії" ФГВФО 0 800-308-108, банк «Київська Русь» 0 800-500-546. ПАТ «Банк "Київська Русь"»: код ЄДРПОУ 24214088; 04071, Київ, вулиця Хорива, 11-А.
 

НБУ доповнив букет

Національний банк не збавляє темпів очищення банківської системи від установ, яких не змогли фінансово підтримати їхні власники. У п'ятницю список збанкрутілих банків поповнив останній банківський актив Миколи Лагуна – Астра Банк, а також банк «Київська Русь» Віктора Братка, який активно проводив держвиплати пенсій, допомоги з безробіття та компенсацій вкладникам збанкрутілих установ. Тобто могли постраждати найбільш незахищені групи населення.

Останній відібрали
Визнання Астра Банку неплатоспроможним і введення в нього тимчасової адміністрації, яке відбулося в п'ятницю, було очікуваним. Установа була останньою з банківської групи «Дельта» Миколи Лагуна. Як повідомляв FinMaidan, 2 березня були визнані неплатоспроможними Дельта Банк, Кредитпромбанк і Омега Банк. ФГВФО поки що шукає їм інвесторів. Долю зарубіжного активу Миколи Лагуна було вирішено швидше: 12 березня в його білоруський Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію, а вже 18 березня установа втратила банківську ліцензію.

Астра Банк був створений наприкінці 2007 року екс-міністром вугільної промисловості Віктором Тополовим і агресивно розвивався в сегменті автокредитування. У 2008 році його купив грецький Alpha Bank приблизно за 13 млн євро, а в 2013-му банк перекупив Микола Лагун за 83 млн євро. Потому майже всі активи Астра Банку були переведені у Дельта Банк, і на початок 2015-го установа посідала 151-е місце за активами (170,6 млн грн), 8-е місце від кінця ренкінгу.

Дві третини його активів – 67% – становили «грошові кошти та їх еквіваленти». «Значні обсяги коштів» Астра Банк розмістив на рахунку в «Дельті», повідомили в НБУ. «З метою використання цих високоліквідних коштів Астра Банк направив вимогу в Дельта Банк повернути їх на коррахунок Астра Банку в НБУ, але Дельта Банк не виконав її», – йдеться в повідомленні центробанку. Астра Банк проводив ризиковану політику, тому ще в лютому НБУ визнав його проблемним і призначив куратора. При цьому Микола Лагун, який не зміг знайти мільярди інвестицій для «Дельти», також не зміг «надати фінансову підтримку» невеликому Астра Банку.

З метою «захисту інтересів вкладників та інших кредиторів» НБУ передав банк у ФГВФО. Юрособи зберігали в установі всього 2 млн грн, а фізособи ще менше – 1,1 млн грн. А загалом зовнішнім кредиторам банк винен був 8 млн грн. Понад 95% пасивів банку становив власний капітал.

Безробітним додали проблем
Більш серйозною втратою для ринку став вихід банку «Київська Русь», який з 1996 року беззмінно очолював його власник Віктор Братко. Цю установу з групи крупних, яка посідала на початку року 26-е місце за активами (8,61 млрд грн), Нацбанк визнав неплатоспроможною, оскільки Віктор Братко не зміг докапіталізувати банк після проведення стрес-тесту в 2014-му. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, який обсяг депозитів буде компенсовано, але населення на 1 січня тримало на рахунках у банку 3,8 млрд грн – 24-е місце за цим показником.

Про те, що «Київська Русь» має проблеми з ліквідністю, клієнти дізналися 10 березня, коли після вихідних банк несподівано увів ліміти на видачу коштів: 1 тис. грн з картки через банкомат та 1 тис. грн – через касу банку. Після чого як мінімум двічі – 16 і 18 березня – неможливо було зняти гроші з карток «Київської Русі» в мережі інших банків. Запит про зняття грошей відхилявся з причини: «транзакція не дозволена». У кол-центрі банку «Київська Русь» 16 березня кореспонденту FinMaidan сказали, що проблема викликана «технічним збоєм», а 18 березня банк взагалі не відповідав на дзвінки. Зокрема, така проблема була зафіксована під час спроби зняти гроші з карток у банкоматах Райффайзен Банку Аваль. Однак у прес-службі Райффайзен Банку Аваль повідомили, що «не запроваджували будь-яких обмежень на видачу через банкомати готівки клієнтам інших банків». Ще в четвер 19 березня клієнти могли сумарно зняти до 2 тис. грн, а вже в п'ятницю усі картки були заблоковані.

Вихід з ринку «Київської Русі» став проблемою не лише через великий портфель вкладів – банк активно працював з пенсійними рахунками: 29 грудня 2014 року Пенсійний фонд, вивчивши звітність банку та висновки НБУ, продовжив до 1 січня 2016-го договір про виплату пенсій через цей банк.

НБУ не тільки не завадив продовженню роботи з Пенсійним фондом, але й регулярно підтримував банк ліквідністю. У 2014 році в березні банк отримав два кредити НБУ на збереження ліквідності обсягом 385 млн грн під заставу майнових прав за кредитними договорами та 176,5 млн грн на термін понад 30 днів під заставу ОВДП. Під держпапери в квітні було отримано 149 млн грн, у травні – 43,21 млн грн, червні – 216 млн грн, липні – 110 млн грн, вересні – 182,5 млн грн, жовтні – 57,3 млн грн, листопаді – 228,2 млн грн, а в грудні – 135 млн грн. Від початку 2015 року Нацбанк лише в лютому кредитував його більш ніж на 30 днів – 59,67 млн грн під заставу ОВДП. Суми погашень невідомі. Але загальний борг «Київської Русі» перед банками і Нацбанком на 1 січня становив 986 млн грн.

Установа також була партнером Держслужби зайнятості з виплати допомоги з безробіття. Гроші перераховувалися до останнього дня. «Ми сьогодні вранці (у п'ятницю. – FinMaidan) припинили працювати з "Київською Руссю"», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Дніпровського району Києва. «Для продовження виплат ви повинні відкрити рахунок у ПриватБанку або Ощадбанку і принести нам реквізити», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Деснянського району Києва. Заблоковані кошти безробітним і пенсіонерам ФГВФО виплатить, але зазвичай подібні виплати починаються за один-два місяці.

Для деяких категорій населення «заморожування» коштів буде відчутним. «Мені вже телефонують люди, які отримують допомогу на картку. Поки ми навіть не знаємо, що їм відповідати, тому що не було ніякого внутрішнього розпорядження щодо цього банку, – розповіла FinMaidan співробітниця одного зі столичних центрів зайнятості. – Але, як правило, ті, хто отримує допомогу, не зберігають її на картці, а відразу ж знімають. Тому навряд чи у безробітних «зависли» великі суми грошей». У січні в країні на обліку було 524,4 тис. безробітних, середня виплата становила 1252 грн на місяць (від 544 до 4876 грн). Дані про суми виплат через «Київську Русь» не є публічними. «У нас поки немає ніякої інформації про ситуацію в цьому банку», – повідомили FinMaidan в прес-службі Держслужби зайнятості.

Банк «Київська Русь» засновано у травні 1996 року в Києві. У квітні 2007 року 51% акцій банку у голови наглядової ради Александра Гуцоли (президент агротехнічної корпорації «Украгроком») викупила кіпрська компанія Sharp Arrow Holdings Ltd. Пов'язана з банком СК «Київська Русь» з 2007 року також належить цій компанії. У 2010 році Віктор Братко почав розмивати частку Sharp, яка була пов'язана з Костянтином Ворушиліним (нинішній директор-розпорядник ФГВФО), і до 2013 року змусив продати акції, що залишилися.

У чужій шкурі

Банк «Київська Русь», вклади клієнтів якого виплачуватиме один з банків-агентів ФГВФО, нещодавно сам був агентом Фонду та був уповноважений на виплату відшкодування вкладникам інших збанкрутілих установ. Через мережу «Київської Русі» компенсацію депозитів отримували клієнти банку «Порто-Франко» – договір про виплати було підписано 4 лютого.

У Фонді гарантування вкладів запевняють, що півтора місяці тому ситуація в «Київській Русі» була нормальною. «На дату підписання договору банк повністю відповідав вимогам положення про вибір банків-агентів. Останній день виплат вкладникам «Порто-Франко» – 19 березня (на сайті банку вказано період з 6 лютого до 18 березня. – FinMaidan). За оперативною інформацією, на 12 березня виплачена вкладникам сума становить майже 90% від перерахованої. За умовами договору невиплачена сума після закінчення терміну виплат повертається на рахунок Фонду. Інші договори на виплати вкладникам між Фондом та банком «Київська Русь» в лютому-березні не підписувалися», – повідомили FinMaidan в прес-службі ФГВФО за кілька днів до введення адміністрації. У п'ятницю Фонд не встиг відповісти на новий запит.

У своїй відповіді ФГВФО мав на увазі тільки «нові договори», тоді як «Порто-Франко» був не єдиним банком, вкладники якого отримали виплати через каси «Київської Русі». У лютому банк «Київська Русь» повідомив, що з 17 лютого до 31 березня «продовжує» виплати вкладникам семи банків: Єврогазбанку, Західінкомбанку, «Форуму», Південкомбанку, Таврики, Інтер Банку, «Українського фінансового світу». А за рік через нього пройшли виплати 14 неплатоспроможних установ. Крім названих восьми банкрутів, також йдеться про шість установ: «Даніель», Старокиївський банк, Промекономбанк, Фінростбанк, Ерде Банк, «Меркурій». Інші агенти ФГВФО регулярно повідомляли, що їм вдається переконати 25-50% вкладників розмістити отриману компенсацію на депозит в їхньому банку. Таким чином, вкладники названих 14 банків могли відкрити депозити в «Київській Русі», і тепер вони знову чекатимуть виплати Фонду.

Додаткові втрати
Учасники ринку вже звикли до темпу виведення Нацбанком з ринку неплатоспроможних установ. І дедалі частіше вони звертають увагу на безповоротні втрати, які несуть вкладники-підприємства. На рахунках в «Київській Русі» бізнес тримав 2,5 млрд грн, у тому числі 856 млн грн – на поточних рахунках для розрахунків з контрагентами. «Для більшості банків потенційні проблеми колег не є таємницею, і служби ризик-менеджменту враховують їх. Більшість вкладників повернуть свої кошти через ФГВФО. А ось корпоративні клієнти значно постраждають. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого і середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами кількох фінансових установ», – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Єдина надія таких клієнтів – це нове законодавство, покликане спростити ФГВФО стягнення майна з банкірів і бенефіціаріїв, які доводять банки до стану неплатоспроможності. «Норми закону передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність для власників та пов'язаних осіб банку, а також можливість вилучення їхнього майна в процесі кримінального провадження», – зазначає старший юрисконсульт сектора правового забезпечення обслуговування приватних клієнтів ОТП Банку Ганна Зубченко.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
 

Долучайтесь