FINCLUB Фiнансовий клуб

Перший апеляційний адміністративний суд 29 лютого залишив у силі рішення суду першої інстанції про правомірність рішення Національного банку про віднесення ПАТ "АвтоКрАЗбанк" до категорії неплатоспроможних.

Східний апеляційний господарський суд 12 лютого присудив стягнути з членів правління та спостережної ради АвтоКрАЗбанку відшкодування завданих ФГВФО збитків у розмірі 897,1 млн грн.

FinMaidan дізнався, чим закінчився конфлікт НБУ з «футбольною командою» нових акціонерів банку «Петрокоммерц-Україна» і що буде з ним після зміни його власників. Донедавна власником української установи на 96,5% був російський банк «Петрокоммерц», але 20 березня ці акції у нього викупили 11 фізичних осіб. У банку стверджують, що це була ринкова угода, але список інвесторів не розкривають до найближчих зборів акціонерів 21 квітня.

Ці 11 акціонерів-фізосіб володіють приблизно однаковими пакетами акцій (до 10% кожний), частка одного акціонера-юрособи – 0,5%, ще двох – сумарно 3,5%. Виконуючий обов'язки голови правління банку «Петрокоммерц-Україна» Олег Ігнатов запевняє, що нові акціонери не пов'язані ні з банком «Петрокоммерц», ні з холдингом «Откритіє», який нещодавно придбав цю російську установу. Він повідомив FinMaidan, що це «їх особисті інвестиції», але суму угоди не назвав.

«В Україні залишилося мало банків у хорошому стані. Ми подивилися багато варіантів і зрозуміли, що у «Петрокоммерц-Україна» невеликий портфель депозитів фізосіб, а отже, невеликі ризики відтоку коштів через паніку або девальвацію, – розповів FinMaidan один з нових акціонерів, голова наглядової ради банку Іван Шехавцов (дата призначення невідома). – Тут не було кредитів інсайдерам і не було «фроду» (шахрайських кредитів. – FinMaidan)».

Слід в НБУ
Зміна власників «Петрокоммерц-Україна» спричинила проблеми у відносинах з регулятором. Наприкінці березня директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко анонсував плани застосувати санкцію до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп». Її розмір міг скласти до 30 млн грн: горе-«акціонерам» загрожував штраф до 10% номінальної вартості придбаних акцій та позбавлення права голосу (див. «Покарання за обхідний маневр»). За версією НБУ, банк було продано «футбольній команді» з 11 акціонерів у спробі обійти узгодження купівлі «істотної участі», тобто понад 10% акцій.

У «Петрокоммерц-Україна» запевняють, що ніякого конфлікту з Нацбанком у них немає. «Проблема могла бути пов'язана з тим, що минулого року російський банк «Петрокоммерц» подав у Нацбанк заявку на злиття з холдингом «Откритіє», що було зроблено через наявність активу в Україні, але не отримав згоди. Паралельно йшли переговори про продаж «Петрокоммерц-Україна», – сказав Олег Ігнатов. – Можливо, в НБУ вирішили, що це технічна угода і недобросовісний хід російського «Петрокоммерцу». Але український банк було просто продано новим акціонерам. Згоду Нацбанку на це отримувати не треба, тому що немає продажу істотної участі. Ніякі санкції до нас не застосовані, оскільки НБУ знає всю інформацію про нових акціонерів».

Про плани російської групи ІФД «Капітал» продати холдингу «Откритіє» банк «Петрокоммерц» стало відомо в листопаді 2013 року. Холдинг повинен був провести допемісію на 19,9% акцій для їх викупу ІФД «Капітал». Отримавши за акції 15 млрд руб., «Откритіє» викупив 95% банку «Петрокоммерц» за 18,5 млрд руб. (приблизно $572 млн). У червні 2014-го Антимонопольний комітет України дозволив «Откритію» купити понад 50% російського «Петрокоммерц».

Капітальні залучення
Ціна купівлі банку «Петрокоммерц-Україна» не називається, але угода включає «прощення» усіх боргів українського банку перед екс-материнською структурою. Цей спосіб структурування угоди вигідний для «Петрокоммерц», тільки якщо його майбутні витрати на підтримку «дочки» були б вищими, ніж сума вже вкладених у банк коштів у вигляді капіталу і кредитів. За словами Олега Ігнатова, «Петрокоммерц» у вигляді субординованого боргу, депозитів і міжбанківських кредитів вклав в український банк $19 млн. Ці кошти спрямовуватимуться на покриття втрат за кредитним портфелем в зоні АТО, який становить $18 млн. І хоча в банку запевняють, що «потреби в додатковому капіталі вони не мають», їхній капітал, який становить 319 млн грн, буде збільшено до 400 млн грн протягом трьох місяців за рахунок конвертації «прощених» боргів.

Також банк планує поповнити капітал за рахунок крупних вкладників – з ними вже ведуться переговори. Мета – зробити з «Петрокоммерц-Україна» кооперативну установу. «Людям цікавий банківський бізнес, але багато хто хоче додаткових гарантій. Акції – це краща гарантія, ніж депозит, – вважає Олег Ігнатов. – У перспективі ми хочемо, аби акції банку були у вільному доступі». На 1 січня роздрібний депозитний портфель «Петрокоммерц-Україна» становив 369 млн грн. Очікується, що заможних вкладників, які увійдуть в капітал, може бути «від 3 до 15». Незважаючи на зміну власників, банк готовий зберегти назву, тому що на російському ринку припиняє існування бренд «Петрокоммерц».

Інвестиційна реальність
Декларується повна зміна стратегії «Петрокоммерц-Україна»: відмова від роздробу і класичного корпоративного кредитування і перехід до інвестиційного банкінгу. «Ми працюватимемо з крупними компаніями з таких секторів, як сільське господарство, промислове виробництво, енергетика. Будемо допомагати їм залучати гроші з-за кордону. Банк не займатиметься класичним корпоративним кредитуванням, але ми хочемо надавати клієнтам овердрафти на поповнення оборотних коштів, займатися торговим фінансуванням, факторингом, працювати з експортом та імпортом», – говорить Олег Ігнатов. Не відмовиться банк від роботи на валютному міжбанку та інкасаторської діяльності. На зовнішньому ринку його мета – залучати ресурси під 10%. «Розумна ціна інвестицій від закордонних інвесторів становить 10% у валюті. Усе, що вище, – це спекулятивні операції», – зазначає Іван Шехавцов.

Ідею «відмови від роздробу» банкіри не вважають екстраординарною. «В даний час ми переживаємо масове зниження обсягу роздрібного кредитування. Банки здебільшого орієнтуються на внутрішні процеси реструктуризації, готуються до відновлення кредитування, а також реструктурують свої поточні кредитні портфелі через велику кількість простроченої заборгованості», – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музаксі. Але навряд чи це стосується «Петрокоммерц-Україна». Лише 2% його кредитного портфеля припадає на населення, решта 98% – на підприємства.

Компанії, що займаються інвестиційною діяльністю, нинішні можливості залучення коштів з-за кордону називають «середніми». «Найцікавіші галузі – це IT, медицина, порти, сільське господарство, особливо інфраструктура сільського господарства. Суми різні – є інвестори з тікетами $5-10 млн, тобто від $50 млн. Але їх дуже мало, – розповідає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Провоторов. – Перспектив залучення фінансування для українських компаній у вигляді боргу скоріше нема. Вони є тільки для «блакитних фішок» – їх небагато, але вони є. Фінансування у вигляді капіталу – так, можливо, але за низькими оцінками. Інвестори в капітал шукають distress, і їх можна зрозуміти».

Ризики у залученні зовнішніх коштів існують як для кредиторів, так і для позичальників. «Прибутковість в розмірі 10% у валюті є дуже хорошою, враховуючи високі країнові ризики. Потреба в грошах у компаній сільського господарства та енергетики колосальна. Але при цьому потрібно розуміти, хто братиме на себе валютні ризики. Складно сказати, які компанії будуть готові отримувати такі кошти, все залежатиме від умов, – говорить FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Якщо це спекулятивна інвестиція, то це одна справа, оскільки інвестори розуміють, що вони ризикують. Але про стратегічних інвесторів, які готові зараз вкладати гроші надовго, я не чув. В основному вони відкладають такі угоди на майбутнє».