Спірне повернення
Національний банк зіткнувся з першим серйозним викликом, який кинуто його новим жорстким правилам: чи зможе він не допустити повернення на банківський ринок колишніх власників і топ-менеджерів збанкрутілих банків. Вчора було оголошено про зміну голови Платинум Банку. Виконуюча обов'язки голови правління Катерина Рожкова перейшла на роботу до Нацбанку, де займатиметься банківським наглядом. На вакантне місце Платинум Банк планує призначити Дмитра Зінкова, екс-голову банку «Надра», який зараз ліквідується. «Прийнято рішення про призначення на посаду керівника банку Дмитра Зінкова. Пан Зінков відомий у банківських колах як досвідчений професіонал, за плечима якого робота у крупних міжнародних та вітчизняних банках», – заявив учора голова наглядової ради Платинум Банку, співвласник банку Григорій Гуртовий.
Проте усього кілька днів тому набуло чинності рішення НБУ, яке покликане стати непереборною перешкодою для банкіра. Згідно зі ст. 42 закону «Про банки і банківську діяльність», керівники кредитних установ повинні мати бездоганну ділову репутацію. З 6 червня набула чинності постанова № 357, якою НБУ розширив критерії її небездоганності. Репутація тепер вважається зіпсованою, якщо топ-менеджер не менше шести місяців обіймав посади в органах управління банку в період року до моменту, коли банк було визнано неплатоспроможним. Це дозволяє НБУ відмовити в погодженні Дмитра Зінкова на нову посаду, оскільки він очолював банк з липня 2012 року до лютого 2015-го. 5 лютого банк було визнано неплатоспроможним, а 4 червня у нього відкликали ліцензію.
У Нацбанку роз'яснили FinMaidan постанову № 357, підтвердивши, що топ-менеджери збанкрутілих банків найближчими роками не зможуть керувати іншими кредитними установами. «У власників і керівників тих банків, які були визнані неплатоспроможними навіть до набуття чинності постанови № 357, ділова репутація вважатиметься зіпсованою. Це означає, що такі особи 3 або 10 років з моменту визнання банку неплатоспроможним не зможуть бути призначені на керівні посади в банку, а також НБУ не погоджуватиме їм придбання істотної участі в банку», – повідомили в прес-службі НБУ.
Проблеми уповільненої дії
Акціонери та керівництво банку «Надра» не запропонували своєчасних і достатніх заходів для збільшення капіталу банку з метою забезпечення його платоспроможності, заявили в лютому в НБУ. У цьому випадку мова може йти про трирічний термін небездоганної репутації. Вчора в НБУ не прокоментували ймовірність узгодження кандидатури Дмитра Зінкова, оскільки ще не отримали документів від банку. Пан Зінков не відповідав на телефонні дзвінки, а в Платинум Банку відмовилися надати FinMaidan коментар від його імені.
В Платинум Банку не вважають проблемою той факт, що Дмитро Зінков керував збанкрутілою установою. «Дмитро Зінков став на чолі банку «Надра» вже після кризи 2008-2009 років. Він доклав максимум зусиль для відновлення нормальної роботи банку і домігся стабілізації ситуації. Але події 2014-2015 років погіршили становище банку, як і практично всіх банків України. У випадку банку «Надра» положення ускладнилося ще й у зв'язку з політичними ризиками – позначилася неоднозначна ситуація з власником. З боку менеджменту було зроблено все можливе для порятунку установи, і як до керівника до Дмитра Зінкова акціонери Платинум Банку не мають претензій. На даному етапі ми займаємося узгодженням усіх деталей», – сказав Григорій Гуртовий.
Основні причини банкрутства банку «Надра» дійсно зумовлені діями колишніх власників. «Банк «Надра» довели до банкрутства в 2008-2009 роках. Навіщо його продавали новим акціонерам – Group DF Дмитра Фірташа – незрозуміло. Після цього він уже був неживим, і рятувати його тоді не потрібно було, – розповів директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. – Ми бачимо, що застав під рефінансування, яке було отримано банком у 2008-2009 роках, немає. А під останнє рефінансування, яке брали нові акціонери, застави на місці. Після їх продажу ми перерахуємо гроші Нацбанку». Але вже за Дмитра Фірташа було прийнято рішення про докапіталізацію банку «Надра» на 5,5 млрд грн, та цього не сталося. А операційна діяльність установи в довгостроковій перспективі могла бути беззбитковою лише у тому випадку, якби вона спиралася на дуже дешеві кредити НБУ.
Збиток не зупинити
Комерційні банки продовжують втрачати кошти. У січні 2015 року їх сумарний збиток склав 8,504 млрд грн, повідомили в НБУ. Доходи банків склали 17,9 млрд грн, витрати – 26,4 млрд грн. Більшою мірою збиток був сформований за рахунок збанкрутілих установ.
За зведеними даними Асоціації українських банків, в січні серед неплатоспроможних установ більше за всіх втратив банк «Надра» – 5,8 млрд грн всього за місяць. Друге місце посів Імексбанк (-436 млн грн), а третє – Всеукраїнський банк розвитку (-72 млн грн). Також до цього списку в першому місяці року потрапили БГ Банк (-60 млн грн), Міський комерційний банк (-59 млн грн), Профінбанк (-22 млн грн), Енергобанк (-17 млн грн) і банк «Київ» (-5,7 млн грн).
Але також і кілька нормально працюючих банків несподівано показали збитки. Серед них найбільші задекларовані втрати були у ІНГ Банку Україна (-209 млн грн), Альфа-банку (-106 млн грн), Правекс-банку (-91 млн грн), БМ Банку (-56 млн грн) і ОТП Банку ( -36 млн грн). Відзначимо, що тільки 105 банків з 158 подали в асоціацію свої щомісячні баланси.
Економічний тиск
Банкіри пояснюють свій негативний результат тривалою кризою в Україні. «Головною і основною причиною збитків банків є загальноекономічна ситуація в країні. У всієї банківської системи в січні збиток 8,5 млрд грн. Наші 36 млн грн є краплею в морі, – говорить член правління ОТП Банку Тарас Проць. – Зумівши значно запобігти і мінімізувати втрати цього року ще в минулому році, у січні ОТП Банк зазнавав збитків через девальвацію і відкриту валютну позицію, внаслідок реструктуризації та конвертації валютних кредитів, погіршення якості кредитного портфеля та збільшення витрат на покриття ризиків».
У зв'язку з відсутністю поліпшень в економіці банки збільшують відрахування до резервів. «Збиток Альфа-банку в січні головним чином обумовлений формуванням резервів за активними операціями клієнтів, що пов'язано з погіршенням економічної ситуації в країні. Загальний негативний фінансовий результат банку від доформування резервів за підсумками січня склав трохи більше 476 млн грн за Національними стандартами бухгалтерського обліку. Таке своєчасне формування резервів свідчить про адекватність оцінки ситуації його менеджментом і каже про нашу відповідальність щодо забезпечення стабільності банку в часи підвищеної волатильності. Ми можемо дозволити собі формувати адекватні резерви», – зазначає головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
В таких обставинах збитки показують в основному банки, які дотримуються консервативної стратегії. «Сьогоднішня макроекономічна фінансова ситуація в країні, як і ситуація на сході, негативно впливає на платоспроможність позичальників, у зв'язку з чим банк, завжди використовуючи консервативний підхід до оцінки позичальників і формування резервів, був змушений деформувати резерви під видані кредити», – повідомили в прес-службі Правекс-банку.
Неробочий прибуток
Найбільше грошей традиційно заробив ПриватБанк – в січні його прибуток склав 438 млн грн. У банку пояснили такий результат продажем своїх активів в Росії та Грузії. У квітні 2014 року він повідомив про продаж російського Москомприватбанку. Тоді в Москомприватбанк було введено тимчасову адміністрацію, але незабаром про його купівлю оголосив російський Бінбанк. А 5 грудня 2014-го ПриватБанк оголосив про підписання меморандуму про продаж грузинського PrivatBank. Покупцем став лідер грузинського ринку – Bank of Georgia, який пообіцяв заплатити за купівлю 1,18 капіталу – 92 млн ларі (за поточним крос-курсом це $47 млн). «Угода в Росії остаточно закрита, у Грузії – теж», – повідомив прес-секретар банку Олег Серга.
А в деяких прибуткових банках, розуміючи, що прибуток виник «технічний», і незабаром вони покажуть збитки, навіть відмовилися офіційно коментувати ситуацію. «Це тільки початок року, тому показники нерепрезентативні. В основному прибуток отримано не через діяльність, а через курсову переоцінку», – пояснюють в одній з прибуткових установ.
Портфелі схудли
Однією з головних проблем банківської системи минулого року стало небажання населення зберігати свої заощадження на банківських рахунках. Однак відтік відбувався нерівномірно – деяким установам навіть вдалося наростити свої портфелі. Хоча сумарно гривневий портфель депозитів у 35 банках скоротився на 32,5 млрд грн.
FinMaidan вивчив динаміку роздрібних депозитів найкрупніших і крупних банків. Найбільший відтік гривневих коштів був у ПриватБанку – 9,65 млрдгрн. «По-перше, у нас абсолютно не найбільший відтік по системі. Треба дивитися у відносному вираженні до портфеля, тоді виходять зовсім інші відтоки. І ще: ми вільно повертали і повертаємо депозити як у гривні, так і валюті. Тоді як у банках, де неможливо отримати депозит, відтоків немає, – говорить прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – Аби змінити ситуацію, ми продаємо валюту під депозит, і зараз відтоків немає. У нас досить високі ставки. Ми бачимо приплив клієнтів з інших банків, і не тільки тих, вкладникам яких виплачуються компенсації з ФГВФО». У процентному співвідношенні з показником "-15,9%" ПриватБанк зайняв серед 15 найбільших банків лише 8-е місце, пропустивши вперед банки, які втратили від 18,8% до 58% роздрібних депозитів у національній валюті.
Друге місце з відтоку гривневих депозитів – у банку «Дельта», його вкладники забрали 4,22 млрд грн. На третьому місці – Ощадбанк з відтоком у 2,61 млрд грн. Постраждали установи з російським капіталом: ВТБ Банк (-2,15 млрд грн), Сбербанк Росії (-2,02 млрд грн) і Промінвестбанк (-1,25 млрд грн). Депозити в гривні збільшили всього три установи в групі найбільших – ОТП Банк (+825 млн грн), Укргазбанк (+203 млн грн) і Укрексімбанк (+116 млн грн), і три в групі великих – «ІНГ Банк Україна», Імексбанк і Фідобанк.
Ситуація з валютними депозитами була набагато складнішою. Жодному з 35 найбільших банків не вдалося зупинити відтік валюти. Сумарно вони втратили $6,8 млрд вкладів (це від 54,7 до 107,8 млрд грн, виходячи з курсу НБУ на початок та кінець 2014 року). Найбільше валюти громадяни винесли з Приватбанку (-$2,16 млрд), Сбербанку Росії (-$722 млн) і «Дельти» (-$544 млн).
Ощадний підхід
Банкіри вважають, що в поточній складній ситуації важливим є не обсяг залучених коштів, а своєчасність розрахунку з вкладниками. «Навіть зараз, незважаючи на важку фінансову ситуацію в країні, наша ліквідність становить 7 млрд грн. Це дозволяє без затримок виконувати усі зобов'язання – нашим клієнтам незнайоме таке поняття, як затримка виплати депозиту. І хоча 2014-й був важким роком, ми відзначаємо за його підсумками невелике зростання гривневого депозитного портфеля», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. Гривневі кошти фізосіб скоротились у банку на 1,04 млрд грн.
Учасники ринку розповідають, що відмовившись від депозитів, їхні клієнти воліють зберігати заощадження у банківських сейфах. «У нас заповнено 99% усіх сейфів у відділеннях», – говорить голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. У зв'язку з таким високим попитом банкіри планують збільшити доходи від здачі сейфів в оренду. «Не дивно, що багато банків навіть трохи підвищили тарифи на оренду сейфів, адже попит зростає, і ми не очікуємо його зниження в 2015 році. В цілому тарифи протягом останніх трьох-чотирьох місяців збільшилися приблизно на 10-15%. Добова ціна оренди маленької комірки становить 5-10 грн, середньої – 6-16 грн, великої – 10-25 грн», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко. Сейфи забезпечують швидкий доступ клієнту до його заощаджень – 100-відсоткова ліквідність. Єдиний ризик, хоча й доволі низький, це пограбування самого сейфу.
Топ-10 банків по відтоку гривневих депозитів населення в 2014 році, млрд грн
| № | Банк | Сума, млрд грн | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -9,651 | -15,9 |
| 2 | "Дельта" | -4,216 | -27,7 |
| 3 | Ощадбанк | -2,612 | -9,1 |
| 4 | ВТБ Банк | -2,145 | -58,1 |
| 5 | Сбербанк Росії | -2,021 | -56,4 |
| 6 | Райффайзен Банк Аваль | -1,987 | -19,6 |
| 7 | ВіЕйБі Банк | -1,688 | -23,9 |
| 8 | Промінвестбанк | -1,250 | -25,5 |
| 9 | Укрсоцбанк | -1,041 | -15,5 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,901 | -18,7 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Топ-10 банків по відтоку валютних депозитів населення в 2014 році, $ млрд
| № | Банк | Сума, $ млрд | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -2,157 | -38 |
| 2 | Сбербанк Росії | -0,722 | -56 |
| 3 | "Дельта" | -0,545 | -40 |
| 4 | Укрексімбанк | -0,296 | -25 |
| 5 | ВТБ Банк | -0,272 | -64 |
| 6 | "Надра" | -0,252 | -51 |
| 7 | ПУМБ | -0,247 | -33 |
| 8 | Ощадбанк | -0,236 | -26 |
| 9 | Укрсоцбанк | -0,235 | -36 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,223 | -41 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Історія повторилася
На українському ринку стався найкрупніший крах банку за останній рік. Сьогодні вранці ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію в банк «Надра», який посідає 11-е місце за активами (35,8 млрд грн). «Основна причина віднесення ПАТ «КБ "Надра"» до категорії неплатоспроможних – недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України», – йдеться в повідомленні НБУ.
Це не перший випадок, коли «Надра» опинився в кризовій ситуації. Минулого разу тимчасову адміністрацію було введено в банк шість років тому – 10 лютого 2009-го. Тоді його не врятувала навіть рекордна підтримка регулятора – він отримав від НБУ 7,2 млрд грн, хоча націоналізації установи за рахунок бюджетних коштів не було. Адміністрація працювала в банку півтора року, а тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська навіть залишилася працювати його головою правління. Було вирішено, що банк «врятує» Дмитро Фірташ. 11 липня 2011 року компанія Centragas Holding GmbH, що належить йому, отримала контроль над 89,97% акцій банку. Зараз тимчасовий адміністратор Ірина Стрюкова призначена на три місяці.
Капітальна проблема
Власник банку Дмитро Фірташ обіцяв, але не спрямував у статутний капітал установи 5,5 млрд грн. 20 листопада банк повідомив, що розміщення акцій відбудеться серед існуючих акціонерів, а також приватних інвесторів, які мають намір взяти участь у капіталізації установи. Однак на загальних зборах акціонерів 3 лютого власники банку не затвердили результати додаткової емісії. «Ми за узгодженим з НБУ графіком вносили гроші в банк. Але 29 січня нам в Нацбанку заявили: вносьте – не вносьте, але наступного тижня в банк введемо адміністрацію! Звичайно, після цього перерахування були заморожені. У рішенні НБУ ми вбачаємо політичний мотив. Адже Дмитро Фірташ готовий був самостійно виплачувати гроші вкладникам, а чиновники вирішили перекласти цю проблему на Фонд гарантування вкладів, який перетворився на установу з відмивання грошей», – заявив FinMaidan представник Group DF, який попросив про анонімність.
І хоча банк «Надра» подавав плани капіталізації, НБУ «не мав підстав вважати банк життєздатним, оскільки експертний аналіз цих планів підтверджував продовження генерування банком збитків у майбутньому». Крім того, можливість виконання планів капіталізації ставилася в залежність від реструктуризації раніше наданих НБУ кредитів на пільгових умовах і на термін 10 років. «Прийняття Національним банком вищезазначених умов капіталізації банку акціонерами означало б створення спеціальних умов на фінансовому ринку для одного учасника, одної фінансової установи – «Надра», що не відповідає політиці регулятора щодо створення рівноправних і прозорих умов для всіх учасників ринку», – заявив сьогодні перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Проблеми у власника почалися ще в 2014 році. Тоді 12 березня австрійська поліція взяла під варту Дмитра Фірташа за запитом американського ФБР за підозрою в причетності бізнесмена до створення організованої злочинної групи. Земельний суд Відня у кримінальних справах обрав йому запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, але погодився звільнити його під заставу у 125 млн євро і зобов'язання не залишати Австрію. Після цього в Україні почалася криза, пан Фірташ почав дистанційно керувати бізнесом і відмовився від запланованої купівлі Правекс-банку в італійської групи Intesa Sanpaolo.
Банк «Надра» почав відчувати проблеми з проведенням платежів, затримувати виплату депозитів і запропонував кредиторам реструктуризувати єврооблігації на $74,57 млн зі зниженням прибутковості від 8% до 6,25%. Виріс проблемний кредитний портфель – на формування резервів в цілому було направлено 1,9 млрд грн. В результаті минулий рік банк завершив зі збитками в 1,04 млрд грн.
Великий борг
З точки зору навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який виплачуватиме вкладникам їхні депозити на суму до 200 тис. грн (валютні вклади будуть конвертовані за курсом 18 грн/$ за ринкових значень від 22 грн/$), визнання банку «Надра» неплатоспроможним не надто збільшить державні витрати. Торік тимчасові адміністрації вводилися в банки хоч і менші за розміром активів, але з набагато більшими роздрібними портфелями депозитів. У банку «Надра» борги перед 1,5 млн громадян становлять на 1 січня 5,6 млрд грн (не вся сума гарантується), тоді як у ВіЕйБі Банку вони становили 10,39 млрд грн, а в Брокбізнесбанку – 5,5 млрд грн.
НБУ каже, що 99% усіх вкладників мають вклади менше 200 тис. грн, і лише 1% – заможні клієнти. Загальний обсяг усіх виплат складе більше 3,6 млрд грн.
Головні втрати понесуть корпоративні клієнти. Обсяг коштів 27 тисяч підприємств становив у банку «Надра» 6,64 млрд грн. Це найбільший борг перед бізнесом серед неплатоспроможних банків. У ФГВФО повідомляли, що серед усіх збанкрутілих банків їм ще жодного разу не вдавалося почати повернення коштів клієнтам-юрособам. Бізнес буде позбавлений значних обігових коштів – не виключено, що деякі компанії збанкрутують. Неофіційно джерела на ринку говорили, що компанія «МТС-Україна» має великий депозит у банку «Надра», і якщо вона втратить ці кошти, то це ускладнить її участь у конкурсі на 3G-ліцензію. Публічно компанія не коментувала ситуацію в банку.
Крім того, великий борг у банку перед іншими кредитними установами – 13,25 млрд грн. З них тільки минулого року «Надра» отримав від Нацбанку 3,3 млрд грн, а до кризи борг перед НБУ становив 7 млрд грн. Таким чином, регулятору доведеться боротися за повернення 10 млрд грн. «Кредити, які НБУ видає банкам, повертаються позачергово, якщо банк визнається неплатоспроможним. Тому немає сумнівів, що регулятор отримає назад свої гроші», – говорив раніше заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.
Подальша доля
ФГВФО займеться пошуком інвесторів, які захочуть врятувати банк. Розраховувати на націоналізацію «Надра» не може, бо він не системно важливий банк. Ними є тільки ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Дельта», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – заявляла голова НБУ Валерія Гонтарєва. Але не виключено, що частину портфеля банку можуть просто передати трьом держбанкам.
У Group DF вважають, що зможуть знайти банку нового акціонера. За словами представника компанії, одним з великих кредиторів банку «Надра», як і «Дельти», була американська корпорація Cargill. «Ми пропонували Нацбанку об'єднати активи банків «Надра» і «Дельта», усі учасники готові вливати капітал, але НБУ нам відмовив. Ми підозрюємо, що він виконує чиєсь замовлення», – незадоволений топ-менеджер Group DF.
Для клієнтів з депозитами понад 200 тис. грн та клієнтів-юросіб оптимальним варіантом стане залучення в банк нового інвестора, який буде готовий відновити його роботу і платоспроможність. В іншому випадку вони не зможуть повернути свої кошти. «За умови успішного залучення інвестора для купівлі банку клієнти-юрособи нічого не втрачають. Вони продовжують обслуговуватися в комерційному банку з новим власником, який вже може домовлятися з клієнтами про різні схеми взаємовигідного співробітництва (заліки, графіки виплат та інше)», – говорить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Національний банк 17 квітня ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії і ліквідації ПАТ "Профін Банк".
З 20 січня введено тимчасову адміністрацію в Профін Банк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Вадима Кравчука.
Тимчасову адміністрацію в Профін Банк введено на три місяці – з 20 січня до 19 квітня.
Національний банк прийняв постанову № 35/БТ від 19 січня, якою відніс ПАТ «Банк професійного фінансування» (Профін Банк) до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 11 від 19.01.2015 «Про введення тимчасової адміністрації в Профін Банк».
Профін Банк посідав на 1 жовтня 2014 року 128-е місце за активами (536,1 млн грн) серед 166 банків. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – фізосіб.
Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. За останні чотири роки НБУ неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. За результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлено факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні.
У НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку надає кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться у повідомленні (див. «Перший пішов»).
Профін Банк мав тісні взаємовідносини з Міським комерційним банком (CCB), який 20 листопада 2014 року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ.
По даним НБУ, бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку».
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Профін Банку: 0-800-30-14-41. ПАТ «Банк професійного фінансування»: код ЄДРПОУ 09806437; 01135, Київ, вул. Дмитрівська, 69.
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новини
