Курсові гірки

Девальваційний тиск на курс гривні спостерігався протягом всієї зими. Якщо на початку грудня долар на міжбанку коштував близько 27 грн, а на початку року – 28 грн, то вже до 22 січня курс досяг 28,88 грн/$.

У Національному банку заспокоювали запевненнями, що така курсова динаміка не видається дивною, оскільки викликана «сезонними факторами», а отже тимчасова. «Визначальним фактором девальвації стала значна бюджетна експансія наприкінці 2017 року, а також більш низька, ніж в попередні місяці, пропозиція іноземної валюти, враховуючи сезонне зниження ділової активності», – коментували ситуацію в НБУ. Серед інших «сезонних» чинників було скорочення валютної виручки аграріїв.

Нацбанк не обмежувався словесними інтервенціями та іноді проводив валютні інтервенції як з продажем, так і купівлею валюти. Сальдо операцій НБУ з 1 по 22 січня, коли було пікове значення курсу, було негативним (-$206,8 млн).

Ревальваційний тренд

Все змінилося після підвищення облікової ставки. 25 січня Нацбанк вирішив її підняти з 14,5% до 16%. Того ж дня долар подешевшав на 12 копійок. Наступного дня долар здав ще 20 копійок, а тренд набув чіткого вектора. Одночасно НБУ почав викуплення валюти з ринку: до кінця січня від'ємне сальдо операцій скоротилося до $15,9 млн.

За останні три тижні гривня зміцнилася вже на 7,5% – з 28,88 до 26,70 грн/$. Здешевлення долара відразу на 2 грн було не випадковим, оскільки підвищення облікової ставки викликало приплив валюти в країну. Учасники ринку зазначають, що підвищення облікової ставки НБУ автоматично підвищило прибутковість депозитних сертифікатів НБУ, що змусило Мінфін почати підвищувати прибутковість нових емісій держоблігацій.

Це викликало зростання прибутковості гривневих ОВДП до 16,5% річних, які зацікавили нерезидентів. 30 січня Мінфін отримав 7,5 млрд грн від продажу держоблігацій, а 6 лютого – ще 5,2 млрд грн. Як пояснив провідний експерт сектора продажу казначейських продуктів ОТП Банку Микита Мишаков, більшу частину гривневих держоблігацій придбали нерезиденти, забезпечивши приплив валюти в країну і збільшення її пропозиції на міжбанку. Головний аналітик Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Блінов також вважає, що надходження валюти від іноземних інвесторів з метою купівлі ОВДП стало основною причиною зміцнення гривні. «Такі операції здійснюються на початку тижня, і тому найпотужніші хвилі посилення гривні спостерігалися саме в понеділок – середу», – зазначає аналітик.

 

За словами директора казначейства Банку Кредит Дніпро Олега Курінного, активність нерезидентів з продажу валюти, щоб за гривню купити ОВДП, перекрила попит інших нерезидентів, які купують валюту для репатріації дивідендів. Серед інших чинників, що зумовили зміцнення гривні, він виділив потребу експортерів у гривневому ресурсі для сплати податків, виплати зарплат і авансових платежів.

Олег Курінний каже, що турбулентність долара на світових ринках і прогнозована позиція НБУ надали психологічну підтримку низхідному валютному тренду. Після підвищення ставки НБУ вже скупив валюти на $505,8 млн. З них $278,8 млн було куплено на аукціонах, а $227 млн – в ході інтервенцій на вимогу найкращого курсу.

 

 

Плюс ціни на товари українського експорту залишаються високими. «Додатковими позитивними факторами для гривні виявилися підтримка світових цін на чорні метали на порівняно високому рівні, невелике підвищення цін на зернові на початку року і скорочення імпортних закупівель газу в порівнянні з початком зими», – зазначає пан Блінов.

Плавна ревальвація

Банкіри задоволені тим, до якого рівня зміцнився курс. «Поточний тренд повинен зберегтися. Але швидкість ревальвації може трохи сповільнитися. Цього тижня багато юросіб продаватимуть валюту, щоб заплатити податки. Ближче до березня зросте пропозиція валюти після того, як аграрії заводитимуть більше валютної виручки», – говорить директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко.

При цьому невелика корекція курсу може відбутися вже наприкінці лютого, впевнений Олексій Блінов. «За 13 днів лютого Державне казначейство відшкодувало ПДВ експортерам тільки на 1 млрд грн, тобто лише десяту частину місячної норми. Великі обсяги відшкодування наприкінці лютого можуть змінити кон'юнктуру ринку в бік невеликого ослаблення гривні», – говорить аналітик.

За словами головного скарбничого Альтбанку Наталії Стельмах, сприяти зміцненню гривні найближчим часом буде посівна кампанія, яка дозволить збільшити валютні надходження. Наприклад, навесні 2017 року середньоденна пропозиція інвалюти на міжбанку зросла з $150 млн (січень – лютий) до $175-180 млн (березень – травень). Це дозволило гривні зміцнитися з 27 грн/$ до 26,3 грн/$ до кінця травня.

Банкіри вважають, що долар дешевшатиме, допоки Мінфін зацікавлений у продажу держпаперів. «Динаміка ринку визначатиметься подальшою активністю нерезидентів з купівлі цінних паперів на вторинному ринку та імпортерів, які прагнуть купити валюту за оптимальним для себе курсом», – каже Олег Курінний. Він очікує середньорічне значення курсу 27,5-30 грн/$ у випадку помірного проявлення внутрішніх і зовнішніх ризиків.

На думку керівника аналітичного підрозділу групи ICU Олександра Вальчишена, ще одним важливим фактором подальшого зміцнення гривні буде світова тенденція до зниження долара щодо інших валют. «У перспективі на найближчі три місяці ця тенденція збережеться. Долар слабшає як проти євро, так і проти багатьох інших валют, що добре для гривні», – коментує аналітик.

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.