Долар послизнувся

Останніми днями в Україні спостерігається незвична ситуація: після девальвації гривні в січні-лютому 2016 року з рівня 24 грн/$ до 27 грн/$ – на 12,5% – на початку березня стався частковий відкат. Долар на міжбанку за шість торгових сесій втратив в ціні вже більше, ніж 1,5 грн, і вчора опустився до позначки 25,51 грн.

Тільки за учора долар подешевшав на 66 копійок. Готівковий ринок не встиг відреагувати на події на міжбанку, оскільки сьогодні готівкові котирування спиралися на вчорашнє закриття міжбанку – 26,18 грн/$. За даними finance.ua, середній курс продажу американської валюти в банках становив 26,67 грн. У більшості небанківських обмінників долар продавався по 26,7-26,8 грн.

Це не збігається з очікуваннями Нацбанку, який останніми тижнями говорив про тиск негативної політичної та економічної ситуацій на валютний курс. «Наша політика не спрямована на досягнення певного рівня обмінного курсу або захист певного його коридору. І якщо фундаментальні чинники обумовлюють тиск на послаблення або посилення курсу, то курс повинен рухатися в потрібному напрямку. Такі його рухи мають забезпечити пристосування економіки до нових внутрішніх і зовнішніх умов. Девальвація гривні має допомогти вітчизняним виробникам в конкурентній боротьбі на внутрішньому і зовнішньому ринках», – заявляла голова НБУ Валерія Гонтарева.

Причини зростання

У несподіваної ревальвації відразу кілька причин. Одна з них – відкладена пропозиція валюти. «Зростання курсу пов'язане з перевищенням пропозиції валюти на міжбанку над попитом. Поточне перевищення пропозиції сформовано за рахунок надходження валюти, що накопичилося, у довгі вихідні 7 і 8 березня (коли весь світ працював, а Україна відпочивала. – FinClub), і воно є ситуативним», – вважає начальник управління казначейства Індустріалбанку Антон Марюхнич.

Викуповувати ці надлишки банки не можуть. «Ми бачимо переважання продажу над купівлею, що в контексті обмежень НБУ (банк може купити на день валюти на суму до 0,1% від регулятивного капіталу) призводить до зниження курсу валюти. Подальший напрямок котирувань залежатиме від обсягів купівлі та продажу клієнтської валюти, а також дій Нацбанку на міжбанку», – говорить директор казначейства Ощадбанку Володимир Ісаков. Щоб не допустити ще більшого зміцнення курсу, НБУ на аукціоні викупив з ринку рекордний обсяг – $55 млн.

Валюта надходить не тільки від експортерів. «Частково зміцнення відбулося за рахунок докапіталізації банків, частково – за рахунок припливу валюти від аграріїв під посівну кампанію, бо взяти кредит на такі цілі зараз проблематично. Також позначається зниження попиту імпортерів, адже під час різкої девальвації багато хто захеджував валютні ризики за допомогою форвардних контрактів на купівлю валюти або максимально заповнивши товарні залишки, темпи реалізації яких, вочевидь, відстають від очікувань імпортерів», – вважає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Негативні очікування

Поточне посилення гривні не буде довготривалим. «Найвірогідніше, таке зміцнення гривні триватиме до кінця цього робочого тижня. У понеділок, 14 березня, можна чекати невеликого зростання курсу долара через попит, який накопичиться в цю робочу суботу (робоча в Україні, тоді як США, які проводять валютні платежі, відпочиватимуть. – FinClub), і котирування на міжбанку знову повернуться у межі 26-26,5 грн/$, – прогнозує директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний. – Тому говорити про те, що це довгострокова тенденція, поки не варто. Реального зміцнення національної валюти можна очікувати після активізації бізнесу агротрейдерів і представників металургійної промисловості».

Тільки стабільний приплив валюти може вберегти національну валюту від валютних потрясінь. «Фундаментально валютний ринок залишається вразливим через слабку динаміку експорту та обмежений доступ країни до міжнародних ринків капіталу. Якщо остання тенденція зростання цін на сировинні товари виявиться стійкою, це може викликати зростання експортної виручки насамперед у металургів, що може позитивно позначитися на курсі», – упевнений головний економіст відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Андрій Приходько.