UBG втрачає банк

«Українська бізнес група» (UBG) не змогла стабілізувати роботу РВС Банку, купленого наприкінці літа у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як повідомляв FinClub, перехідний банк був створений на базі неплатоспроможного Омега Банку Миколи Лагуна. 26 серпня ФГВФО продав установу за 31,86 млн грн. Наступного дня новий власник – UBG Олександра Стеценка – вирішив збільшити статутний капітал установи на 120 млн грн, до 121,523 млн грн.

До 21 вересня компанія UBG мала привести діяльність РВС Банку у відповідність до законодавства в частині ліквідності і капіталу, а інспекційна перевірка Нацбанку – підтвердити виконання вимог. Але вже в листі № 21-00006/67106/БТ від 18 вересня НБУ констатував, що результати перевірки не підтвердили відповідність капіталу банку нормативам.

Після цього ФГВФО мав рекомендувати НБУ відкликати у РВС Банку ліцензію і розпочати його ліквідацію. Однак компанія UBG пішла на випередження і не тільки подала до суду, але й домоглася від нього 21 вересня рішення про заборону ліквідувати банк. Про цю забезпечувальну міру йдеться у рішенні Дніпровського районного суду Києва у справі № 755/17948/15-ц.

Обхідний маневр

При цьому РВС Банк ще 18 вересня, коли дізнався про свою долю, направив у НБУ листа № 47/15-БТ, в якому повідомив, що цього дня отримав дохід у розмірі 48,49 млн грн. «Шляхом оприбуткування іпотеки за кредитним договором з ДП "Фірма Дайленко"», – йдеться в рішенні суду. Мова йде про фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 1324,6 кв. м та ринковою вартістю 66,934 млн грн, який знаходиться в Києві в провулку Рильського, 5.

І оскільки крайній термін приведення діяльності РВС Банку до нормативів до 18-го числа не закінчився, а компанія UBG працювала над збільшенням капіталу і ліквідності, вона подала позов. UBG зажадала від суду заборонити семи членам виконавчої дирекції Фонду приймати будь-які рішення щодо РВС Банку, зокрема розглядати результати інспекційної перевірки НБУ, відкликати ліцензію та ліквідувати банк, передавати його активи і зобов'язання іншому банку, у тому числі перехідному, а також розривати договір купівлі-продажу акцій РВС Банку.

Подібні позови НБУ отримував і раніше, наприклад, новий інвестор Всеукраїнського банку розвитку таким чином заблокував ліквідацію банку Олександра Януковича. Тому за підтримки МВФ і влади НБУ вдалося переконати парламент прописати в законодавстві заборону судам «зв'язувати руки» Нацбанку. Але в цьому випадку РВС Банк обійшов нові правила. Дніпровський районний суд Києва вказав, що ст. 152 Цивільно-процесуального кодексу забороняє у забезпечення позовів власників або кредиторів неплатоспроможних банків зупиняти дію тимчасової адміністрації або ліквідацію банку. Однак на РВС Банк ця норма не поширюється, адже він не є неплатоспроможним, не перебуває у стадії тимчасової адміністрації або ліквідації. Суд став на бік UBG, вирішивши, що в іншому випадку позивач може позбутися права власності на РВС Банк і не зупинить його ліквідацію. До того ж закон забороняє судам втручатися в роботу НБУ, а цей позов подано до співробітників ФГВФО.

Рішення суду, якого домоглася UBG, спірне. «Процедура створення і продажу перехідного банку, яка врегульована ст. 42 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є частиною процедури тимчасової адміністрації в банку. У цьому судовому рішенні реалізована сумнівна схема обходу норм цивільного процесу шляхом встановлення заборони по відношенню до членів виконавчої дирекції ФГВФО, а не безпосередньо до ФГВФО, – пояснює юрист юркомпанії «ДЕ-ЮРЕ» Андрій Павлишин. – Але заборона членам виконавчої дирекції брати участь у голосуванні з питань перехідного банку фактично є забороною Фонду здійснювати будь-які дії щодо перехідного банку, а така заборона є незаконною. Це як заборонити директору юридичної особи здійснювати певні дії та стверджувати, що така заборона не стосується діяльності цієї юрособи».

Але позицію UBG все ж має почути НБУ. «Інвестори не зможуть купувати у Фонду неплатоспроможні банки і потім не вливати в них капітал, оскільки, як випливає з судового рішення, підставою для забезпечення позову стало те, що інвестор своєчасно влив у неплатоспроможний банк грошові кошти від продажу іпотечного майна. А Нацбанк, який проводив інспекційну перевірку, передчасно дійшов висновку про невиконання інвестором зобов'язань», – вважає керуючий партнер юрфірми Suprema Lex Віктор Мороз.

Невизначений власник

Це «конфліктний» для НБУ банк. На момент угоди учасники ринку говорили про зв'язок UBG з народним депутатом Русланом Демчаком, якому зараз заборонено купувати істотну участь у будь-яких банках. Адже у депутата небездоганна ділова репутація через банкрутство Ерде Банку в 2012 році. Руслан Демчак заперечував, що зараз володіє UBG. Проте зовсім недавно стало відомо, що НБУ, видавши Олександру Стецюку дозвіл на купівлю РВС Банку, так і не отримав 100-відсоткову гарантію того, що інвестор є реальним бенефіціаром банку.

«Дозвіл було надано «Українській бізнес групі», власником якої є Олександр Стецюк. У Стецюка була бездоганна репутація за усіма нашими вимогами. І ми дали йому дозвіл до того, як набули чинності поправки, що дозволяли нам перевірити майновий стан кінцевого бенефіціара. Якби питання розглядалося сьогодні, ми вивчили б його декларацію за 2014 рік і, не виявивши в ній реальних доходів і активів, мали б відмовити», – розповідав FinClub екс-директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко про підводні камені ринку M&A.

У UBG вчора не змогли пояснити FinClub причину, з якої вони не докапіталізувати банк. У Нацбанку і ФГВФО також не змогли повідомити про подальші дії щодо РВС Банку.

Безгрошові власники

Це вже другий випадок, коли після купівлі неплатоспроможного банку інвестор не може влити в нього гроші. Нещодавно Нацбанк вирішив ліквідувати Укргазпромбанк, проданий арабській компанії Primestar Energy FZE. Вона також за місяць не змогла стабілізувати роботу банку.

Але відправка банку на ліквідацію декларувалася ФГВФО та НБУ як найменш прийнятний варіант для держави, ніж продаж активу інвестору. «Можу припустити, що інвестор зацікавлений в банку, але не зміг вчасно згенерувати необхідну суму, і йому потрібна відстрочка, щоб зібрати ці гроші або узгодити інші умови/терміни відновлення платоспроможності банку. Очевидно, що і НБУ, і бюджет, і ФГВФО зацікавлені в тому, аби банком займалися приватні інвестори, це дешевше. Отже не виключено, що забезпечувальні заходи прийняті з мовчазної згоди ФГВФО», – вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.